Соломон Мойсейович Зари́цький ( 15 травня 1889, Київ — 24 березня 1975, Київ) — український радянський живописець, художник театру та кіно єврейського походження; член Спілки художників України.

Біографія Народився 15 травня 1889 року у місті Києві в родині закрійника. У 1902—1909 роках навчався у Київському художньому училищі (викладачі: Микола Пимоненко, Олександр Мурашко, Сергій Світославський, Володимир Менк, Харитон Платонов, Григорій Дядченко, Іван Селезньов).

Працював художником-декоратором у театрах Києва, Одеси, Харкова. Викладав малювання у школах, працював у майстернях Реввійськради 12-ї армії, готуючи агітаційні плакати.

У 1950—1952 роках — художник-консультант Телецентру УРСР.

Жив у Києві в будинку на вулиці Саксаганського, 24, квартира 18. Помер у Києві 24 травня 1975 року.

Творчість

У кіно

У 1919 році Києві оформлив українські агітаційно-пропагандистські фільми: «Всеобуч»; «Мир хатам, війна — палацам» (Кіносекція Київського окружного воєнкомату). На Одеській кіностудії брав участь у творенні стрічок: «Лісовий звір» (1925, у співавторстві з Іваном Суворовим); «Марійка» (1926); «П. К. П.» («Пілсудський купив Петлюру»; 1926, у співавторстві з Сернгієм Худяковим); «Греблю прорвано» (1928); «Джіммі Хіггінс» (1928, у співавторстві з Георгієм Байзенгерцем). На Ялтинській кіностудії працював у кінокартині «Каламуть» (1927).

На Київській кіностудії художніх фільмів оформив: «Пригоди полтинника» (1928); «Івась та Месник» (1928); «Цибала» (1929); «Сам собі Робінзон» (1929); «Велике життя» (1939, перша серія); «П'ятий океан» (1940, у співавторстві з В. І. Хмельовою); «Міцкевич у Росії» (1944); «Третій удар» (1948); «Народні таланти» (1952). На «Українфільмі» оформив «Квартали передмістя» (1930); «Хліб» (1930); «Право на жінку» (1930); «Інтриган» (1935); «Одного разу влітку» (1936, у співавторстві з Олексієм Бобровниковим); «Справжній товариш» (1936, у співавторстві з Г. Лівановим); «Якось улітку» (1936, у співавторстві). В Москві на студії «Схід-кіно» у 1932 році оформив фільм «Народжені знову». </div>

У театрі Розробив ескізи декорацій і костюмів до вистав: «Ніч на старому ринку» Іцхака Лейбуша Переца (1923, Київський єврейський театр); «Мауґлі» за Редьярдом Кіплінґом (1924, Київський театр юного глядача); «Недоросток» Дениса Фонвізіна (1926, Київський театр юного глядача); «Вогняний міст» Бориса Ромашова (1928, Харківський театр російської драми); «Шторм» Володимира Білль-Білоцерківського (1928, Харківський театр російської драми). Працюючи в Телецентрі УРСР, оформив телевиставу «Під золотим орлом» Ярослава Галана (1952).

Окремі ескізи декорацій і костюмів зберігаються у Музеї театрального, музичного та кіномистецтва України у Києві.

Художня творчість Серед робіт: «Люди Вітчизняної війни» (серія портретів, 1941–1943); «Кращі люди колгоспів» (серія портретів, 1941–1943); «Окупанти» (1942, олія; Національний музей образотворчого мистецтва Туркменістану); «Києве наш» (1943, акварель); «Осінь у Седневі» (1968, олія); «Портрет хірурга І. Улановського» (1971, пастель). Виконав низку кіноплакатів до фільмів: «ПКП» (1926); «Крізь сльози» (1928); «Понад кордоном» (1930). Брав участь у всеукраїнських виставках з 1948 року, персона відбулася у Києві у 1969 році.

Література Кинословарь: В 2-х томах. Том 1. Москва, 1966. — С. 560; , сторінка 166;

«Художники народов СССР». Биобиблиографический словарь. — Том 4, книга 1 — Москва: Искусство, 1983. — сторінка 225. ;

Габелко В. Т. ; Андрейканіч А. І. «Українські майстри кіноплаката першої третини ХХ століття». — Косів: Видавничий дім «Довбуш», 2014. — 96 с.; іл. сторінка 40. ISBN 966-5467-23-4.