Carex sichouensis — вид квіткових рослин з родини осокових. Поширення: Китай (південно-східна частина провінції Юньнань). Цей кореневищний геофіт росте переважно в субтропічному біомі.
Опис Кореневище дерев'янисте, косо висхідне. Стебла утворюють густі дернини, заввишки 40–100 см, товщиною 1,5–2 мм, тригранні. Листки трохи коротші за стебло, плоскі, завширшки 4–5 мм, жорсткі, шорсткі у верхній частині та по краях; нижня (абаксіальна) поверхня попелясто-сіра, густо вкрита сосочками. Колосків 4 або 5, розміщених досить віддалено один від одного; верхівковий колосок чоловічий, циліндричний, завдовжки 4–5 см і товщиною бл. 3 мм, на ніжці завдовжки бл. 4 см, що перевищує сусідній жіночий колосок; бічні колоски жіночі, лінійно-циліндричні, завдовжки 2–2,5 см і товщиною бл. 3 мм, густі, багатоквіткові, на тонких ніжках, що значно виступають із піхви покривного листка. Луски жіночих квіток у верхній частині з коричневими крапками, у нижній — жовто-зелені, довгасті, завдовжки бл. 3 мм, плівчасті, з однією жилкою, верхівка заокруглена, з коротким вістрям. Мішечки довгасті, тупотригранні, завдовжки бл. 3 мм, папероподібні, густо вкриті дрібними жорсткими волосками, з кількома жилками; основа звужена в коротку ніжку, верхівка звужена в короткий відігнутий назад носик. Горішки довгасті, тригранні, завдовжки бл. 2 мм, біля основи з короткою ніжкою, верхівка заокруглена. Цвітіння та плодоношення: березень–квітень. Росте у скельних щілинах на гірських схилах, у лісах; на висоті 700–1700 метріа.
Примітки