Ґаррош Пеклокрик () — персонаж медіафраншизи Warcraft компанії Blizzard Entertainment. Він є воїном-орком, сином Ґроммаша «Ґрома» Пеклокрика та колишнім вождем Орди. Представлений у World of Warcraft: The Burning Crusade, Ґаррош згодом став однією з центральних постатей World of Warcraft, обійнявши посаду вождя Орди під час подій World of Warcraft: Cataclysm, ставши головним антагоністом World of Warcraft: Mists of Pandaria та каталізатором подій World of Warcraft: Warlords of Draenor.
Ґаррош привернув увагу ігрових журналістів своєю роллю одного з центральних лиходіїв World of Warcraft. Обговорення персонажа зосереджувалися на його мілітаризмі, суперечливому керівництві Ордою та питанні про те, якою мірою його падіння є спотворенням або, навпаки, втіленням ідеалів Орди.
Концепція Ґаррош був створений як наступник Тралла та як засіб для дослідження Blizzard більш агресивного бачення Орди. Дизайнер Blizzard Алекс Афрасіабі розповідав про Ґарроша у зв'язку з Warlords of Draenor, пояснюючи, що дії персонажа дозволили Blizzard знову звернутися до Дренора та ранньої історії орків через альтернативну часову лінію.
Ґаррош також відіграє центральну роль у пов'язаному з франшизою романі «World of Warcraft: Воєнні злочини», авторкою якого є Крісті Ґолден. В інтерв'ю Engadget Ґолден зазначила, що Ґаррош перебуває у франшизі «дуже, дуже давно» та має «величезну» сюжетну історію, що охоплює як гру, так і роман.
Сприйняття Ґарроша часто розглядають як важливого персонажа медіафраншизи Warcraft. Кріс Терстен із PC Gamer назвав його новим «головним лиходієм» World of Warcraft під час подій Mists of Pandaria, зазначивши, що Blizzard поставила його в центр конфлікту доповнення. Філіп Коллар із Polygon аналогічно назвав Ґарроша «найбільшим лиходієм» World of Warcraft у період, що передував Warlords of Draenor, порівнюючи його з попередніми визначними антагоністами, такими як Раґнарос та Артас.
Характеристика Ґарроша розділила думки оглядачів. Енн Стікні з Engadget назвала його одним із найбільш суперечливих персонажів історії Warcraft, зазначивши, що гравці, як правило, або ненавиділи, або любили його, майже не займаючи проміжної позиції. Пізніше Стікні стверджувала, що Ґаррош не заслуговував почесної смерті, оскільки своїми вчинками зганьбив ім'я Пеклокриків.
Інші автори Engadget сприймали сюжетну арку Ґарроша як трагічну або таку, що розкриває його ідеологію. Сара Пайн писала, що історія Ґарроша стала трагічною, оскільки невпевнений у собі персонаж, уперше показаний у Наґранді, зрештою перетворився на чудовисько, яким боявся стати. Стікні стверджувала, що Ґаррош відрізнявся від багатьох інших лиходіїв Warcraft, оскільки його падіння почалося не із зовнішнього магічного впливу, а з відкриття правди про спадщину його батька.
Оглядачі також розходилися в думках щодо того, що Ґаррош уособлював для Орди. Стікні писала: «Пеклокрик — не мій вождь», стверджуючи, що його дії суперечили тому образу Орди, з яким вона пов'язувала Тралла. Метью Россі не погоджувався з цим, зазначаючи, що Ґаррош не спотворював Орду чи характер орків, а являв собою один із можливих варіантів їхнього втілення.
У ретроспективних обговореннях World of Warcraft: Shadowlands Blizzard знову звернулася до Ґарроша та Нер'зула як до персонажів, чиє потойбічне існування та невирішена спадщина продовжували цікавити сценаристів гри.
Примітки