«Хліб свій пуска́й» (, ) — надсекретна операція із застосуванням біологічної зброї, проведена «Гаґаною», а пізніше і Армією оборони Ізраїлю, що почалася в квітні 1948 року під час арабо-ізраїльської війни. «Гаґана» використовувала бактерії черевного тифу для забруднення колодязів питної води, порушуючи Женевський протокол 1925 року. Метою операції було залякати палестинських арабів і перешкодити їм повернутися до захоплених сіл, а також створити труднощі для арабських військ. Операція призвела до тяжких захворювань серед місцевих палестинців. В останні місяці війни уряд Ізраїлю наказав розширити застосування біологічної зброї на сусідні арабські держави, такі як Єгипет, Ліван і Сирія, але ці накази не були виконані. Використання біологічної зброї курирували прем'єр-міністр Ізраїлю Давид Бен-Ґуріон та начальник Генерального штабу ЦАХАЛ Іґаель Ядін.

Абба Евен, представник Єврейського агентства, категорично заперечував операцію і намагався блокувати подальші розслідування, звинувачуючи арабські держави в «антисемітському підбурюванні». Операція "Відпускай хліб твій" не досягла тих результатів, на які сподівалися її прихильники, і була припинена до грудня 1948. У липні 1948 року Верховний арабський комітет повідомив Організації Об'єднаних Націй про кілька військових злочинів, скоєних сіоністськими силами, включаючи застосування «бактеріологічної війни».

Передумови Згідно з , начальник оперативного відділу «Гаґани» Іґаель Ядін 18 лютого 1948 року відправив студента-мікробіолога Олександра Кайнана в Яффу, щоб той організував підрозділ, відомий як HEMED BEIT. Кайнан і майбутній президент Ізраїлю Ефраїм Кацир «планували різноманітні заходи, щоб зрозуміти, що собою становить хімічна та біологічна зброя і яким чином ми могли б створити відповідний потенціал на випадок, якщо в ньому виникне необхідність». Пріоритетом було створення зброї, здатної осліплювати людей.

У квітні 1948 року Давид Бен-Ґуріон доручив співробітникові Єврейського агентства знайти єврейських учених у Східній Європі, щоб ті допомогли «або збільшити [нашу] здатність вбивати маси, або лікувати маси; обидва напрями важливі». За словами , під цією «здатністю» малася на увазі хімічна та біологічна зброя, що могла б використовуватися як для нападу, так і для оборони. Одним із найнятих вчених був Маркус Клінґберґ, епідеміолог і полковник Червоної армії.

Операції

У Палестині Згідно з Бенні Моррісом, ізраїльські солдати перевозили патогени черевного тифу в пляшках на південний фронт. Британські й арабські документи, а також документи Червоного Хреста свідчать про те, що ізраїльські сили отруїли колодязі в Акко та Ейлабуні в Галілеї, що призвело до важких захворювань серед десятків місцевих жителів. Водопостачання міста Акко, яке було передане майбутній арабській державі відповідно до Плану ООН з розділу Палестини, значною мірою залежало від свого акведука. Забруднення колодязів спровокувало епідемію тифу. Бригада «Кармелі», ймовірно, використовувала біологічну зброю в битві за Акко в травні 1948. У червневій доповіді ізраїльської розвідки було зроблено висновок про те, що навмисне провокування епідемії відіграло значну роль у швидкому падінні Акко під натиском сил «Гаґани».

«Гаґаною» також було отруєне знелюднене палестинське село та джерела в палестинських кварталах Єрусалиму.

Операцію було проведено солдатами ЦАХАЛ, а пізніше — підрозділом «Містаарвім», який спеціалізувався на диверсійних операціях з маскуванням під палестинців.

В інших арабських країнах У травні 1948 року, під час операції «Шалах», четверо ізраїльських солдатів спецназу, переодягнених в арабів, спробували отруїти місцеве водопостачання в Газі, щоб перешкодити просуванню єгипетської армії. Вони проникли в місто, маючи трубки, що містили патогени тифу. 23 травня ізраїльські солдати були схоплені єгипетськими солдатами біля колодязів і страчені єгипетським військовим судом 22 серпня 1948. Єгипет поскаржився на інцидент Великобританії, але Форин-офіс утримався від втручання. Проте, за повідомленням Бенні Морріса, один із британських чиновників зауважив, що ситуація була настільки «огидною» (), що Великобританія могла б висловити свою «відразу» () ізраїльтянам, якби випала нагода.

Реакції

Палестинці 22 липня 1948 року Верховний арабський комітет подав до Організації Об'єднаних Націй офіційну скаргу на різні військові злочини, скоєні «палестинськими євреями», включаючи участь у «бактеріологічній війні». Комітет звинуватив сіоністські сили у створенні лабораторій у Палестині з метою біологічної війни, а також у «плануванні та підготовці до застосування бактеріологічної війни» протягом тривалого періоду часу. Комітет також припустив, що існують деякі неоднозначні дані, що пов'язують спалахи холери в Єгипті та Сирії наприкінці 1947 та на початку 1948 року, з діями ізраїльської армії.

Ізраїль Ізраїль категорично відкинув звинувачення в отруєнні колодязів та біологічній війні проти палестинських арабів, назвавши єгипетські заяви «мерзотним наклепом». Ізраїль заявив, що четверо ізраїльських солдатів, захоплених єгипетськими військами в Газі, знаходилися там для спостереження за військовою діяльністю та оцінки морального стану арабського населення. Абба Евен заперечував операцію з отруєння колодязів і намагався заблокувати подальші розслідування, звинувачуючи арабські держави в «антисемітському підбурюванні».

Примітки

Коментарі

Джерела