Кароль Пясецький (; 3 лютого 1859, Тудорковичі — 25 лютого 1947, Всхова) — австро-угорський і польський офіцер, титулярний генерал-майор Імператорської та Королівської Армії, титулярний дивізійний генерал Польської Армії.

Біографія

Молодість, служба в Австрійській армії Кароль Пясецький народився у сім'ї державного службовця. Після закінчення гімназії у Львові його 11 лютого 1876 року призвали до 80-го піхотного полку. Потім він навчався у тимчасовій кадетській школі у Львові. Після закінчення школи в 1879 році його направили назад до цього полку. Його обов'язки включали, серед іншого, командування полком. Він обіймав посади офіцера батальйону з озброєння (1881), офіцера батальйону та полкового провізійного забезпечення (1886—1889), командира роти (1893—1906) та командира батальйону (1907). У 1904 році він закінчив курс штабних офіцерів у Відні.

Він брав участь у Першій світовій війні. 6 серпня 1914 року він прийняв командування Ландштурмовою піхотною бригадою «Пясецький». З вересня по листопад 1914 року він командував 95-ю Ландштурмовою піхотною бригадою на Галицькому фронті. З грудня 1914 року по січень 1915 року він був тимчасовим командиром 30-го піхотного полку. З 22 січня 1915 року він служив інспектором шпиталів та будинків для одужуючих у Краківському військовому командуванні. Він був у відставці, але збережений на своїй нинішній посаді.

Служба в Польській армії, подальше життя 27 грудня 1918 року його було прийнято до Польської армії.Dziennik Rozkazów Wojskowych Nr 2 z 12 stycznia 1919 r. s. 44.Dziennik Rozkazów Wojskowych Nr 4 z 16 stycznia 1919 r. s. 103. Вважаючись непридатним до польової служби, він обіймав посаду заступника командувача Генерального округу «Краків» з місцевих справ у Кракові. 1 квітня 1921 року був остаточно звільнений у відставку. Він оселився у Золочеві, де залишався до репатріації у 1945 році. Його репатріювали до Всхови, де він помер 25 лютого 1947 року.

Сім'я Був одружений з Владиславою Монастерською, з якою мав дочку.

Звання

Лейтенант (1881) Оберлейтенант (1887) Гауптман 2-го класу (1893) Гауптман 1-го класу (1895) Майор (1 травня 1906) Оберстлейтенант (1 травня 1910) Оберст (1 травня 1913) Титулярний генерал-майор (20 листопада 1917) Генерал-підпоручник (27 грудня 1918 від 1 листопада 1918) Бригадний генерал (5 травня 1922) Титулярний дивізійний генерал (26 жовтня 1923)

Нагороди

Ювілейна пам'ятна медаль 1898 Ювілейний хрест Боснійсько-герцеговинська пам'ятна медаль Пам'ятний хрест 1912/13 Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) — нагороджений тричі: 2 срібні (одна з мечами) і бронзова. Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) Хрест «За вислугу років» (Австрія) 2-го класу (40 років) Орден Франца Йосифа, лицарський хрест з військовою відзнакою Золотий хрест Заслуги (28 листопада 1938)

Примітки

Література

Tadeusz Kryska-Karski i Stanisław Żurakowski, Generałowie Polski Niepodległej, Editions Spotkania, Warszawa 1991, wyd. II uzup. i poprawione. Rydel J., W służbie cesarza i króla: generałowie i admirałowie narodowości polskiej w siłach zbrojnych Austro-Węgier w latach 1868-1918, Kraków: Księgarnia Akademicka, 2001, ISBN 83-7188-235-1, OCLC 830250410 Stawecki P., Słownik biograficzny generałów Wojska Polskiego 1918–1939, Warszawa: Bellona, 1994, ISBN 83-11-08262-6, OCLC 830050159 Roczniki oficerskie 1923, 1924 i 1928. Rocznik oficerski rezerw 1934. Ranglisten des Kaiserlichen und Königlichen Heeres 1918

Посилання

Біографія генерала. Біографія генерала.