Миха́йло Гера́симович Іллє́нко ( 29 червня 1947, Москва, СРСР) — український кінорежисер, сценарист, актор, академік Національної академії мистецтв України (2017). Заслужений діяч мистецтв України (2003). Лауреат Державної премії України імені Олександра Довженка (2007). Кавалер Ордена «За заслуги» ІІІ ступеня (10.09.2021).
Життєпис Народився 29 червня 1947 року в Москві в родині інженера. Закінчив Всесоюзний державний інститут кінематографії (1970, майстерня М.Ромма). З 1973 р. — режисер Київської кіностудії ім. О. П. Довженка.
З 1997 року — організатор кінофестивалю Відкрита ніч.
У 2000—2003 роках — декан кінофакультету Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого. Викладає в університеті як майстер курсу режисерів ігрового кіно.
У 2009 році брав участь у першому етапі навколосвітньої подорожі на яхті «Купава».
Від квітня 2017 до листопада 2018 року був Головою Правління української кіноакадемії. Член Національної спілки кінематографістів України.
У березні 2022 року долучився до лав територіальної оборони під час російського вторгнення в Україну.
Приватне життя Брат кінорежисерів Вадима та Юрія Іллєнків. Дочка Іллєнко Іванна Михайлівна (1976) — українська актриса і балерина.
Фестивалі та премії 1976 — ВКФ «Молодість» у Києві: Приз Держкіно Української РСР за найкращу режисуру («Там вдалині, за рікою», 1975) 1993 — МКФ «Золотий орел» в Тбілісі: Диплом журі («Очікуючи вантаж на рейді Фучжоу біля пагоди», 1993)
Фільмографія
Режисер Повнометражні «Там вдалині, за рікою» (, 1975) прим.: російською «Кожен мисливець бажає знати...» (, 1985) прим.: російською «Фучжоу» (1993) прим.: українською, англійською «Сьомий маршрут» (1997) прим.: українською, російською, англійською «Той, хто пройшов крізь вогонь» (2011)«Той, що пройшов крізь вогонь» // Інтерв'ю."Український рембо". Ярослав Підгора-Ґвяздовський // Український тиждень, 2011 прим.: російською, українською, англійською, кримськотатарською «Толока» (2020) прим.: українською, російською
Короткометражні художні «Невелика подорож на великій каруселі» (2002)
Короткометражні анімаційні «Одноразова вічність» (2002, мультфільм)
Телесеріали «Школа» (, 1980, 3-серійний міні-серіал) прим.: російською «Миргород та його мешканці» (, 1983, 2-серійний міні-серіал) прим.: російською
Телефільми
«Нісенітниця» (, 1978, телефільм) прим.: російською
Автор сценарію «Була у слона мрія» (1973, мультфільм) «Нісенітниця» (, 1978, телефільм) «Кожен мисливець бажає знати...» (1985) «Дама з папугою» (1988, у співавт. з А. Праченком) «Очікуючи вантаж на рейді Фучжоу біля пагоди» (1993) «Княжа регата» (1996) «Сьомий маршрут» (1997, у співавт.) «Шлях до скелі» (1997 і опер) «Невелика подорож на великій каруселі» (2002) «Одноразова вічність» (2002, мультфільм) «Той, хто пройшов крізь вогонь» (2010—2012, у співавт.) «Толока» (2013—2014)
Актор «Вечір на Івана Купала» (1968) — епізод «Білий птах з чорною ознакою» (1971) — Георгій «Передай далі...» (1988) — епізод «Яма» (1990) — епізод «Невелика подорож на великій каруселі» (2002) «Голівуд над Дніпром. Сни з Атлантиди» (2013, докум. фільм; бере участь) «Звичайна справа» (2013) — душевнохворий (камео) Книги 2024: «Сім повернень назавжди. Запах ворога»
Література Спілка кінематографістів України. К., 1985. — С.65; Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997. — С.275; Хто є хто в Україні К 1997. — С.194—195; УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. К., 1999. — С.550; Хто є хто в Україні. К., 2000. — С.180; О. Мусієнко. Михайло Іллєнко: до 60-річчя від дня народж.// Актуал. пробл. мистец. практики і мистецтвознав. науки: мистецькі обрії'2008 — К.: Ін-т пробл. сучас. мистец. АМУ 2008. — Вип. 1 (10). — С. 54–57 : фотогр. — ISBN 978-966-82-59-40-1. КРОК 2002. М., 2002. — С.66; Кинословарь. Т.1. СПб., 2001. — С.454-455.
Примітки
Посилання Михайло Іллєнко на Youtube Михайло Іллєнко на сайті kinofon.com.ua Михайло Іллєнко на сайті kino-kolo.ua Михайло Іллєнко '' на сайті Національної академії мистецтв України