І́гор Володи́мирович Ільїнський ( , Москва — 13 січня 1987, Москва) — радянський актор і режисер театру та кіно, майстер художнього слова (читець). Народний артист СРСР (1949). Лауреат трьох Сталінських премій першого ступеня (1941, 1942, 1951). Герой Соціалістичної Праці (1974). Лауреат Ленінської премії (1980).
Із життєпису Народився в Москві в родині лікарів. Навчався в студії Ф. Коміссаржевського в Москві.
З 1918 року — актор різних театрів Москви (ХПСРО, Оперети, «Летюча миша», Революційної сатири, МХАТ, Першого державного театру для дітей), в 1920—1935 — актор Театру РРФСР Першого (з 1923 — Театр Всеволода Мейєрхольда). З 1938 р. — актор і режисер Академічного Малого театру.
В кіно почав зніматися з 1924 р. (всього, включаючи фільми-спектаклі, понад 30 кіноробіт), в таких популярних картинах, як: «Аеліта» (1924, слідчий Кравцов), «Закрійник з Торжка» (1925, Петя Петелькін), «Процес про три мільйони» (1926, дрібний крадій Тапіока), «Свято св. Йоргена» (1930), «Волга-Волга» (1938, Бивалов), «Карнавальна ніч» (1956, Серафим Іванович Огурцов), «Гусарська балада» (1962, фельдмаршал Кутузов) тощо). Найбільших успіхів актор досяг у комедійних ролях.
Як режисер-постановник, зняв фільми «Старий знайомий» (1969), «Ці різні, різні, різні особи...» (1971), а також був співрежисером Ханана Шмаїна українського комедійного пригодницького фільму «Одного разу влітку» (1936), де також зіграв дві ролі: голови автомобільного клубу на прізвисько «Телескоп» і шарлатана-фокусника, що видає себе за професора Сен-Вербуда.
Озвучував анімаційні фільми, в тому числі «Будинок, який побудував Джек» (1976, за однойменним англійським віршем в перекладі Маршака; читає текст).
З початку 20-х років виступав з концертними програмами як майстер художнього слова. Читав твори російських класиків: Пушкіна, Крилова, Щедріна, Толстого, Чехова.
У 1966 році підписав діячів радянської науки, літератури та мистецтва в Президію ЦК КПРС проти реабілітації Й. СталінаІнститут історії природознавства і техніки ім. С. І. Вавілова: Лист 13-ти діячів радянської науки, літератури і мистецтва в Президію ЦК КПРС проти реабілітації Сталіна проти реабілітації Й. В. Сталіна (25 березня 1966 р) (ihst.ru) .
Помер в Москві. Похований на Новодівичому кладовищі.
Див. також 3622 Ільїнський — астероїд, названий на честь актора.
Примітки
Література Юткевич С. И. Ильинский. М., 1929; Кладо Н. Н. И. Ильинский. М., 1939; Хайченко Г. И. Ильинский. М., 1962; Кино и время. Вьіп. 3-й. Режиссеры советского художественного кино. М., 1963. — С.120; Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.149—150; Всемирный биографический энциклопедический словарь. М., 1998. — С.303; Раззаков Ф. Популярная энциклопедия звезд. М., 2000. — С.227—236; Иллюстрированный энциклопедический словарь. М., 2000. — С.499; Великие кинозвезды XX века. М., 2001. — С. 185—188; Еремеева Т.А Игорю Ильинскому — артисту и человеку. М., 2001; Театр: Энциклопедия. М., 2002. — С.170-171.
Посилання Ільїнський Ігор Володимирович (animator.ru) Ільїнський Ігор Володимирович (dic.academic.ru)