Містер Зловісний () або Злидень — суперлиходій, що з'являється в , виданих Marvel Comics. Створений художником Марком Сільвестрі та письменником Крісом Клермонтом, персонаж уперше був згаданий як роботодавець у коміксі The Uncanny X-Men #212 (обкладинка датована груднем 1986 року), а його перша повноцінна поява відбулася у The Uncanny X-Men #221 (вересень 1987 року).

Містер Зловісний — це альтер-его Натаніеля Ессекса (), лондонського біолога XIX століття. Натхненний працями свого сучасника Чарльза Дарвіна, він стає одержимим ідеєю виведення ідеальної раси надлюдей. Після смерті свого маленького сина та дружини Ребекки, Ессекс укладає союз з Апокаліпсисом, який використовує технологію Небожителів, щоб перетворити його на нестаріючого чоловіка з надздібностями. Зловісний виявляє величезний інтерес до героїв-мутантів Циклопа та Джин Ґрей, вважаючи, що їхня ДНК здатна створити абсолютного мутанта. Пізніше сюжетна лінія ери Кракоа розкрила, що Містер Зловісний був лише одним із кількох клонів оригінального Натаніеля Ессекса; інші клони — це Доктор Стазис, Орбіс Стелларіс та Матір Праведна.

Найважливіші історії за участю Містера Зловісного включають «Різанину мутантів» (1986) та «Інферно» (1989). Серед інших визначних сюжетних ліній — «Пісня Ката» (1992–1993), в якій він випускає Вірус Спадщини, та альтернативна реальність «Ера Апокаліпсиса», де він служить одним із головних лейтенантів Апокаліпсиса. В одній із наймасштабніших сюжетних арок він приєднався до правлячої Тихої Ради нації мутантів Кракоа, а потім таємно зрадив її, впровадивши власний генетичний код у її населення під час події «Гріхи Зловісного» (2023). Хоча його головними антагоністами є Циклоп, Джин Ґрей та Люди Ікс, Зловісний також вступав у конфлікт із Людиною-павуком, Росомахою та Дедпулом.

Часто з'являючись у коміксах про Людей Ікс та пов'язаних спін-оффах, Містер Зловісний також фігурував у супутніх товарах Marvel, зокрема в анімаційних телесеріалах, іграшках, колекційних картках та відеоіграх. У списку «100 найкращих лиходіїв коміксів усіх часів» за версією IGN Зловісний посів 29-те місце. Ширшій аудиторії персонаж став відомим завдяки своєму телевізійному дебюту в мультсеріалі «Люди Ікс» (озвучений Крістофером Бріттоном), а також появі у «Росомаха та Люди Ікс» (озвучений Кленсі Брауном). Містер Зловісний дебютує в ігровому кіно в майбутньому фільмі про Людей Ікс (2028), що є частиною Кіновсесвіту Marvel; його роль виконає Адам Драйвер.

Історія публікацій Письменник Кріс Клермонт задумав Зловісного як нового лиходія для Людей Ікс. Відчуваючи втому від того, що «доводиться постійно повертатися до Магнето і Братства мутантів, використовуючи одне й те саме», Клермонт згадував:

Містер Зловісний уперше згадується найманим убивцею Шаблезубим як роботодавець, що стоїть за командою вбивць під назвою Мародери в The Uncanny X-Men #212 (грудень 1986). Це відбулося в рамках сюжету 1986 року «Різанина мутантів», у якому Зловісний наказав Мародерам убити Морлоків, що жили під Нью-Йорком.Claremont, Chris (w), Leonardi, Rick (p). The Uncanny X-Men #212 (December 1986) У наступному випуску, намальованому Аланом Девісом, Зловісного вперше видно як загальний силует, коли телепатка Псайлок сканує розум Шаблезубого.Claremont, Chris (w), Davis, Alan (p), Neary, Paul (i). The Uncanny X-Men #213 (January 1987, Marvel Comics). Без прикриття тіні Містер Зловісний з'явився на відкривній сторінці випуску #221 (вересень 1987), намальованого Марком Сільвестрі. Персонаж став одним із головних антагоністів у сюжетній лінії 1989 року «Інферно», де розкривається, що він створив Меделін Прайор, відчужену дружину Скотта Саммерса (Циклопа), шляхом клонування колишньої коханої Скотта, Джин Ґрей, яку на той час вважали мертвою. Зловісний відправив Меделін у життя Скотта в надії, що об'єднана ДНК Ґрей і Саммерса призведе до народження могутнього мутанта.Claremont, Chris (w) The Uncanny X-Men #241 (December 1988) Невдовзі після «Інферно» з'ясовується, що Зловісний маніпулював життям Циклопа з раннього дитинства і впливав на його поведінку здалеку. Після битви з Людьми Ікс та Фактором-Ікс, лиходій, здавалося б, був знищений оптичним променем Циклопа, залишивши по собі лише кістки.X-Factor #39 (April 1989)

Через кілька місяців після його гаданої смерті резервні історії Клермонта, опубліковані в серії перевидань Classic X-Men #41–42 (грудень 1989), докладно описали роль, яку Містер Зловісний відігравав у ранньому житті Циклопа в сиротинці у Небрасці. Історії розповідають про хлопчика на ім'я Нейт, який ділить кімнату з юним Скоттом Саммерсом. Попри те, що Скотт казав, що Нейт йому не дуже подобається, хлопчик виявляв нездорову прив'язаність до нього, агресивно захищаючи його та заважаючи Скотту мати інших друзів. Клермонт задумував, що Нейт насправді і був Містером Зловісним (це була його справжня форма, тоді як броньований лиходій був ілюзією). Проте Клермонт залишив комікси про Людей Ікс до того, як це походження було розкрито читачам. Фанати пізніше вважали «Нейта» Зловісним під прикриттям, тоді як його дорослий вигляд був справжнім. Серія 2009 року X-Men Forever (том 2) показала альтернативну часову лінію, починаючи приблизно з того моменту, де Кріс Клермонт залишив посаду головного сценариста Людей Ікс роками раніше. Серія розкрила, як він планував продовжувати історії. У сиквелі 2010 року X-Men Forever 2 Містер Зловісний представлений як персонаж, якому понад століття, але фізично він є підлітком і використовує робота як свого представника.

Незважаючи на гадану смерть в «Інферно», Зловісний знову з'явився у X-Factor 1992 року як лідер команди Nasty Boys, демонструючи здатність регенерувати. Він зіграв важливу роль у кросовері 1992-1993 років «Пісня Ката», мимоволі допомігши випустити Вірус Спадщини. У X-Men (том 2) #22-23 (1993) Зловісний зізнається, що його уявна смерть була «хитрістю», щоб відступити замість того, щоб битися з об'єднаними командами Людей Ікс та Фактора-Ікс. У цій же історії він навіть виявляє бажання захистити Циклопа від інших лиходіїв.

У 1996 році в міні-серії The Further Adventures of Cyclops and Phoenix письменник Пітер Мілліган встановлює канонічне походження Зловісного, розкриваючи, що він спочатку був вченим вікторіанської епохи на ім'я Натаніель Ессекс, який отримав надлюдські здібності від Апокаліпсиса (відкидаючи ідею Клермонта про те, що він був безсмертним у тілі дитини).

У 2011 році (в The Uncanny X-Men #544) з'ясовується, що Зловісний — це ціла колонія клонів, які співіснують разом. Лідера клонів та інших згодом знищували і замінювали новими.

У 2019 році в міні-серії Powers of X з'ясовується, що один із клонів Зловісного мав Ген-Ікс, що зробило його мутантом. Цей мутантський Зловісний очолив колонію клонів і приєднався до нової нації на острові Кракоа, ставши членом Тихої Ради разом з Магнето, Професором Ікс, Апокаліпсисом та іншими.

Серія 2023 року Immortal X-Men встановила, що оригінальний Натаніель Ессекс був убитий Містік у 1895 році. Перед смертю він створив чотирьох клонів для дослідження шляхів досягнення Домініону. Клон із міткою став Містером Зловісним, двоє інших стали Доктором Стазисом та Орбісом Стелларісом, а четвертий був клоном його покійної дружини Ребекки (Матір Праведна). Усі вони не підозрювали про існування один одного, і їхня кінцева мета полягала в підживленні ШІ оригінального Ессекса, який став сутністю відомою як Енігма.

Біографія вигаданого персонажа XIX століття Натаніель Ессекс народився в Мілбері-Гаус у Лондоні вікторіанської епохи. Здобувши стипендію в Оксфорді, Ессекс стає біологом і одружується з жінкою на ім'я Ребекка. Як сучасник Чарльза Дарвіна, Ессекс надзвичайно цікавиться дослідженнями еволюції та «виживанням найпристосованіших». Він робить висновок, що людство зазнає мутацій через те, що він називає «факторами Ессекса». Смерть його сина Адама від вроджених дефектів зміцнює його переконання. Стверджуючи, що наука поза мораллю, він застосовує сумнівні методи, що призводить до його виключення з Королівського товариства. Озлоблений Ессекс погоджується, що, можливо, йому доведеться стати «монстром», аби досягти своєї мети.

Ессекс наймає Мародерів для викрадення безхатьків як піддослідних. Він виявляє мутанта Апокаліпсиса (Ен Сабах Нур), який пробуджується і пропонує йому союз. Проте їхньому союзу намагаються завадити Циклоп та Фенікс, які прибули з майбутнього. Ребекка, дружина Натаніеля, знаходить його лабораторію та піддослідних, серед яких і останки їхнього сина. Через шок у неї починаються передчасні пологи, дитина народжується мертвою. Натаніель знаходить її в калюжі крові і просить вибачення, але вона відмовляє йому, назвавши перед смертю «зловісним».

Відкинувши минуле, Ессекс дозволяє Апокаліпсису трансформувати себе технологіями Небожителів. Він отримує безсмертя, білу шкіру та телекінез, узявши ім'я «Зловісний». Пізніше він вирушає до Америки під виглядом «Натана Мілбері» та створює Клініку Ессекса, продовжуючи свої дослідження Гена-Ікс і почавши стежити за родиною Саммерсів.

XX століття У XX столітті Зловісний працює в Інституті Рейвенкрофт разом із найманцем Шаблезубим. Під час Другої світової війни він співпрацює з нацистом Йозефом Менгеле та експериментує над дітьми, а також зустрічає молодого Магнето. Його дослідження цього періоду пізніше були використані в проєкті «Зброя Ікс».

Після війни він під іменем «Доктор Натан Мілбері» працює над «Проєктом: Чорна Утроба» разом з доктором Куртом Марко (батьком Джаггернаута) та Ірен Адлер (Долею), слідкуючи за дітьми-мутантами. Зловісний впроваджує свої гени в нащадків певних родин, щоб вони могли стати резервними носіями його свідомості. Згодом він влаштовується професором в Оксфорд, де його студентами стають Чарльз Ксав'є та Мойра МакТаггерт.

Джин Ґрей та Скотт Саммерс Зловісний створює сиротинець у Небрасці, де таємно розташовує лабораторію. Він виявляє сироту Скотта Саммерса (Циклопа) і довго експериментує над ним, блокуючи його пам'ять. Зловісний навіть постає перед хлопцем у вигляді «Нейта» — ще одного сироти, щоб психологічно маніпулювати ним і відгородити від інших.

Зловісний доходить висновку, що потомство Скотта та Джин Ґрей стане ідеальним мутантом. Здобувши ДНК Джин, він створює клона, що швидко дорослішає. Коли Джин, як усі вважали, загинула (стала Темним Феніксом), Сила Фенікса повертає до життя її клона, яку Зловісний називає Меделін Прайор.

Меделін Прайор та Натан Саммерс Зловісний організовує зустріч Меделін і Скотта, і з часом вони одружуються. У них народжується син Натан Саммерс. Водночас Зловісний замовляє «Різанину мутантів», наказуючи Мародерам знищити Морлоків, оскільки вважає, що їхні гени «зіпсовані».

Коли справжня Джин Ґрей повертається, Скотт залишає Меделін. Зловісний викрадає дитину для експериментів.

«Різанина мутантів» та «Інферно» Під час сюжету «Інферно» Меделін божеволіє, ставши Королевою Гоблінів. Люди Ікс і Фактор-Ікс протистоять Зловісному, який розповідає про свої маніпуляції з родиною Саммерсів. Після того, як він був «знищений» Циклопом, Скотт і Джин забирають малого Натана (якого згодом відправляють у майбутнє, і він стає Кейблом). Зловісний же таємно виживає завдяки своїм технологіям.

1990-ті Зловісний повертається і вербує команду «Паскудні хлопці» (Nasty Boys). Під час подій «Пісня Ката» лиходій Страйф обманом змушує Зловісного відкрити контейнер, що випускає смертельний Вірус Спадщини. В альтернативній гілці «Ера Апокаліпсиса» Зловісний виступає як один із лідерів при Апокаліпсисі та створює могутнього мутанта Нейта Ґрея.

2000-ні Зловісний стикається з Вищим Еволюціонером і намагається використати його технології для перебудови людства, але Люди Ікс зупиняють його. Після Дня-М (M-Day), коли більшість мутантів втрачає сили, Зловісний починає полювання за новими мутантами (сюжет «Комплекс Месії»). Містік зрештою вбиває його, притиснувши його обличчя до Роуг, чия здатність поглинати сили смертельно впливає на нього.

2010-ті