Фемій () — персонаж епічної поеми Гомера «Одіссея», син Терпія, співець-аед, який виконував епічні пісні в палаці відсутнього Одіссея.
Міфологія та роль в «Одіссеї» Фемій Терпіад переважно розважав залицяльників, які домагалися руки дружини Одіссея Пенелопи та претендували на його престол. Аед виконує пісню про сумне повернення греків з-під Трої («Повернення ахейців»). Цей спів засмучує Пенелопу, оскільки нагадує їй, що її власний чоловік досі не повернувся. Вона виходить зі своєї кімнати і просить співця обрати іншу пісню. Проте її син Телемах заперечує, оскільки вважає, що співакові не слід забороняти співати те, що підказує йому серце, і до того ж це право Телемаха як господаря вирішувати, а не його матеріОдіссея, I, 325—364..
Гомер наголошує, що Фемій виступав перед нахабними залицяльниками під примусом:
Порятунок від розправи Наприкінці епосу (Пісня XXII, «Побиття женихів»), коли Одіссей разом із сином та вірними слугами Евмеєм і Філотієм вбиває всіх залицяльників, Фемій вагається між тим, щоб утекти до вівтаря Зевса, «осель охоронця», чи пасти до ніг царя «пощади благати». Він обирає друге і благає про милосердя, присягаючись, що співав претендентам не за власним бажанням:
Одіссей вагається, але в цей момент Телемах підтверджує безневинність аеда і згадує також про окличника Медонта. Одіссей щадить їх обох і наказує їм вийти із закривавленої зали на подвір'я, щоб зачекати біля жертовника до завершення покарання залицяльниківГомер, Одіссея, XXII, 330—380..
Після завершення розправи, Одіссей звелів Фемію грати гучну веселу музику на кіфарі, щоб перехожі та мешканці Ітаки вважали, ніби в палаці справді святкують весілля Пенелопи з одним із наречених. Це дало змогу виграти час і затримати розголос про загибель ітакійської знаті до того, як Одіссей із Телемахом змогли відійти укритися у маєтку Лаерта («загородній сад багатодеревний»)Гомер, Одіссея, XXIII, 133—152..
Примітки
Джерела Гомер. Одіссея / Переклад з давньогрецької Бориса Тена. — Київ: Дніпро, 1968.