Ки́ївський трамва́й — система електричного трамвая міста Києва, відкрита рокуУкрінформ фото: 13 червня 1892 в Києві пустили перший електричний трамвай, перша електрична трамвайна мережа на території колишньої Російської імперії, перша на території сучасної України, третя в Східній Європі (після Будапешта (1888) і Праги (1891)), шістнадцята в Європі. Також саме в Києві 30 грудня 1978Акт приймання в експлуатацію Державною приймальною комісією закінченої будівництвом завершальної черги трамвайної лінії швидкісного руху від 30 грудня 1978 стала до ладу перша в тодішньому Радянському Союзі лінія швидкісного трамваяЕнциклопедія сучасної України: в 25 т. / Під ред. І. М. Дзюба та ін. — Київ : 2005. — Т. 4. — С. 187 (Т. 8. — С. 584) — ISBN 966-02-3354.
Система експлуатується комунальним підприємством «Київпастранс». Пасажиропотік 2020 року становив 75 607 тис. пасажирів (2018 року — 110 684 пасажирів).
Історія Кінний трамвай
У 1870–80-х роках розглядалося декілька проєктів будівництва у Києві міської залізниці на кінській тязі, але жоден не був втілений у життяМашкевич С. В. Перші проєкти міського транспорту в Києві (друга половина ХІХ ст.) // Етнічна історія народів Європи: зб. наук. праць. — 2013. — Вип. 41. — С. 33–43. — ISSN 2309-9356.. У 1886 році, серед інших, свій проєкт запропонував інженер Аманд Струве. року він підписав контракт з Київською міською Думою, а за пів року створив акціонерне «Товариство Київської міської залізниці» (), яке займалося впровадженням трамвая на вулицях міста. було затверджено статут товаристваМашкевич С. В. Трамвай як приватне підприємство: історія Товариства Київської міської залізниці // Етнічна історія народів Європи : зб. наук. праць. — 2014. — № 44. — C. 113—123. — ISSN 2309-9356..
року відбулася урочиста церемонія закладання кінного трамвая, на якій були присутні губернатор, віцегубернатор, секректар губернського дворянства, міський голова, члени управи, депутати Міської Думи та інші. На Великій Васильківській вулиці поблизу сучасної Либідської площі губернатор молотом прибив рейку до шпали. Його приклад наслідували й інші учасники церемонії. Після цього гості відвідали святковий обід. Рівно через місяць відбувся пробний рух на невеликій ділянці, причому вагон тягнули робітники. Ще за тиждень безкоштовний рух Великою Васильковською вулицею відбувався протягом цілого дня.
офіційно розпочався регулярний рух Великою Васильківською вулицеюМашкевич С. В. История киевской конки // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Історія. Філософія. Політологія: зб. наук. праць. — Одеса : Фенікс, 2015. — Вип. 9. — С. 23–27. Зільбербранд Ю. Провісники київського трамвая // Хрещатик. — 2011. — № 120 (3945). — 18 серпня.. Цей день вважається днем офіційного відкриття київського трамвая. Вагони курсували Великою Васильківською вулицею на дільниці від станції «Либідь» до Маріїнсько-Благовіщенської вулиці. Кондуктори і кучери були вбрані у темно-коричневі каптани з синіми поясами і срібними галунами на кашкетах. Парк нараховував близько 70-ти коней, які працювали в дві зміни. лінію продовжили до Царської площі
була відкрита дистанція на Подолі від Олександрівської до Троїцької площі (нині — Подільське трамвайне депо). За місяць, лінію продовжили Подолом до церкви Різдва на нинішній Поштовій площі. Залишалося лише сполучити дві дистанції, однак через нахил в 90 проміле коні не змогли б тут працювати. Тому Аманд Струве ще у квітні 1890 року звернувся до Київської міської управи з пропозицією запровадити у місті електричні трамваї. Цій пропозиції опонувала адміністрація Київського телеграфу, адже, на їхню думку, електродвигуни заважали б телефонним і телеграфним мережам. Струве був зобов'язаний дати підписку про компенсацію збитків в разі, якщо трамваї будуть заважати телеграфу і телефону.
Альтернатива кінному трамваю: початок роботи парового і електричного
Список перших ліній Лінія Маршрут Пуск (конка) Пуск (паровий) Пуск (електричний) Об'єднання СкасуванняВасильківськапізніше увійшла в Хрещатицьку лініюМаріїнсько-Благовіщенська вул. (вул. Саксаганського) — річка Либідь (Либідська пл.)грудень 189428 вересня 1948Хрещатицькапісля скасування лінії тимчасові трамвайні рейки знову звели для транспортування вантажів під час відбудови Хрещатика у 1943/1944-1946 рокахМаріїнсько-Благовіщенська вул. (вул. Саксаганського) — Царська пл. (Європейська пл.)1 серпня 1934 Подільська (Кирилівська)Олександрівська пл. (Контрактова пл.) — Троїцька пл. (район Подільського трамвайного депо) року продовжена до Петропавлівської площі. Открытіе электрическаго движенія по Кирилловской линіи городской желѣзной дороги послѣдуетъ не позже конца текущаго мѣсяца // Кіевлянинъ. — 1896. — № 23. — 23 января. — С. 2. ЛьвівськаХрещатик — Сінна пл. (Львівська пл.)до 1900 року продовжена по Лук'янівській лінії до Лук'янівської площі 21 вересня 1945Лук'янівськадо 1900 року увійшла до Львівської лініїСінна пл. (Львівська пл.) — Лук'янівський базар (Лук'янівська пл.) 21 вересня 1945ФундуклеївськаХрещатик — Фундуклеївська вул. (вул. Б. Хмельницького) — Кадетська шосе (пл. Перемоги (нині Галицька площа)) ділянка від вул. Пирогова до Кадетського шосе — із серпня 18957 квітня 1946ділянку «Хрещатик — вул. Фундуклеївська (вул. Б. Хмельницького) — бул. Шевченко» скасовано 1 серпня 1934ПечерськаЦарська пл. (Європейська пл.) — Микільські ворота (пл. Арсенальна)у січні 1896 продовжена до вул. Московської, а 1905 року — до військового училища1 квітня 1962ВокзальнаБібіковський бульв. (Бульв. Т. Шевченка) — Вокзал Сегодня, 20 августа, открывается движеніе электрическихъ вагоновъ по линіи городской желѣзной дороги Крещатикъ — Вокзалъ // Кіевлянинъ. — 1894. — № 229. — 20 августа. — С. 2. Шулявська-Володимирськапізніше — ВолодимирськаПл. Льва Толстого (Пл. Українських Героїв) — Андріївська церкважовтень 18951 жовтня 1959Табірно-СирецькаЛук'янівський базар (Лук'янівська пл.) — Федорівська церква — Сирецькі армійські табори 13 травня 18969 грудня 18961917ПолітехнічнаБесарабська площа — Політехнічний інститут (вул. Польова) Открытіе движенія по новымъ линіямъ городской желѣзной дороги // Кіевлянинъ. — 1899. — № 275. — 5 октября. — С. 3. 2 вересня 1978ДачнаТроїцька пл. (Кирилівська пл.) — Петропавлівська пл. — Пуща-Водиця ділянка «Петропавлівська площ. — Пуща-Водиця (14-я лінія)» — з НабережнаПоштова пл. — вул. Набережно-Хрещатицька (Гавань)190119121917МежигірськаОлександрівська пл. (Контрактова пл.) — вул. Межигірська — Йорданська церква (вул. Заводська) Къ открытію Межигирской линіи // Кіевлянинъ. — 1904. — 83. — 23 марта. — С. 4. 1917Лук'янівська («Швейцарська»)Лук'янівський ринок (пл.) — Куренівка (район Троїцької пл.) квітень 19041918Липськаз 1905 року продовжена до ЛавриБессарабська пл. — Олександрівська вул. (вул. М. Грушевського) по вул. Круглоуніверситетській та Банкової Новая линія городской желѣзной дороги // Кіевлянинъ. — 1905. — № 223. — 14 серпня. — С. 3. 1939СвятошинськаТріумфальні ворота — Політехнічний інститут — Святошин (4-я просіка)травень 192410 серпня 1982Кадетська (Артилерійська) лініяТріумфальні ворота — Кадетський Корпус продовжена до Артшколи, 10 квітня 1918 продовжена до Чоколівки 1919КараваєвськаВул. Караваєвська (вул. Л. Толстого) — вул. Жилянська Открытіе движенія вагоновъ на Караваевской линіи городской желѣзной дороги // Кіевлянинъ. — 1909. — № 166. — 18 червня. — С. 3. 15 грудня 1987ЗвіринецькаТоварна станція — вул. Либідська-Володимирська — Військове училище — Іонинський монастир 26 лютого 1910ділянка «Військове училище — Іонинський монастир» експлуатується з 23 липня 19091919ГлибочицькаГавань — Набережно-Хрещатицька — Верхній та Нижній Вали — Глибочиця — Львівська — Дмитрівська — Галицький базар — Жилянська — Вокзал Открытіе движенія вагоновъ городской желѣзной дороги на линіи Вокзалъ — Гавань // Кіевлянинъ. — 1910. — № 54. — 23 февраля. — С. 3. ДеміївськаЗалізничний переїзд у р. Либідь — Голосіївв 1913 ще два напрямки до Лисої Гори і Саперної Слобідки 10 жовтня 19261919 (відновлена 10 жовтня 1926) і 11 квітня 1980ПрорізнаХрещатик — Прорізна — вул. Ярославів Вал — вул. Олеся Гончара — вул. Гоголівська — Шулявка (ріг Керосинної вулиці і Брест-Литовського шосе) Къ открытію движенія вагоновъ на линіи Прорѣзная — Шулявка // Кіевлянинъ. — 1910. — № 342. — 11 декабря. — С. 4.30 червня 1959ділянку від Хрещатика до вул. Володимирській скасували в січні 1950Дарницька (Слобідська)Поштова пл. — Ланцюговий міст — Микільська Слобідка — Дарниця — БровариТрамвайний рух на лінії на ділянці Передмостова слобідка — Микільська слобідка — Дарниця було відкрито 8 травня (25 квітня) 1912 року. 29 (16) жовтня лінію продовжили через Дніпро по Русанівському і Ланцюговому мостам до Церкви Різдва (зараз — Поштова площа). 28 (15) жовтня 1913 року лінію продовжили від Микільської слобідки до Броварів. Одкриття трамвая Слободка—Дарниця. Вчора вранці одбулось посвященая і одкриття трамвайної колії Слободка — Дарниця // Рада : газета. — Київ, 1912. — № 95. — 26 апріля (9 травня). — С. 3. 7 листопада 19347 листопада 193410 червня 1920 (відновлена 10 травня 1925) і в 1941 21 вересня 1891 на Олександрівському узвозі (нині — Володимирському) почалося будівництво, яке було практично завершене до лютого 1892 року.
Тим часом з лютого на лінії Царська площа — Либідь стали використовувати парову тягу. Експлуатувалися чотири паротяги. Попри шум і задимленість паровий трамвай користувався не меншою популярністю, ніж кінний. Варто зазначити, що вони одночасно працювали на одному маршруті.
3 травня 1892 року перші два трамвайні вагони з електродвигунами прибули до Києва. Їх побудували брати Струве на фабриці у Москві, за американськими кресленнями. У той же день вагони були випробувані на Олександрівській вулиці на Подолі, а 8 травня — на Олександрівському узвозі (на лінії з Подолу на Хрещатик). 9 червня електричний трамвай тестувала офіційна комісія, а 13 червня він запрацював для пасажирів. Газета «Киевлянин» з цього приводу писала:
1893 року прибутки від електричного трамвая значно перевищили видатки на його обслуговування, тому стало очевидним, що електричному трамваю немає конкурентів. Так, 1894-го були електрифіковані лінії по Хрещатику, до Львівської площі та до вокзалу. Останню лінію конки — з Подолу до Троїцької площі було електрифіковано на початку 1896 року. Кінний трамвай зник з вулиць міста.
1900 року було збудовано лінію у Пущу-Водицю, де спочатку використовувалися вагони на паровій тязі. 1904 року і цю лінію було електрифіковано. Тим часом продовжувався розвиток мережі електричного трамвая (дані по роках ви можете бачити на таблиці праворуч).