Плодові культури — культивовані багаторічні рослини, які вирощують переважно заради плодів, що споживають свіжими або використовують для переробляння, а також рослини, які використовують як підщепи. У навчальній літературі плодові рослини характеризують також як полікарпічніКуян В. Г. Плодівництво. Київ : Аграрна наука, 1998. 468 с. ISBN 966-95490-3-5.. Однак полікарпічність не є універсальною ознакою плодових культур, оскільки деякі з них, зокрема банан, є монокарпічними. Плодові рослини представлені різними життєвими формами: деревами (абрикоса, волоський горіх, шовковиця), кущами (аґрус, малина, японська айва), кущиками (брусниця, журавлина, чорниця), напівкущами (каперці), ліанами (актинідія, лимонник, виноград) і травами (ананас, банан, суниці). Їх вирощуванням займається галузь рослинництва — плодівництво. Інколи плодівництво ототожнюють із садівництвом, проте до садівництва також включають виноградарство, овочівництво, декоративне садівництво разом з квітникарством, тутівництво та чаївництво, які розглядаються і як самостійні галузі. Певну частину плодової продукції отримують шляхом збирання плодів дикорослих рослин. Традиційно до плодових культур відносять ті рослини, які вирощують заради фруктів, ягід та горіхів у побутовому розумінні. Однорічні рослини, що вирощують із аналогічною метою, зазвичай відносять до овочевих плодових та баштанних культур (помідор, диня). Частину плодових рослин також розглядають як олійні культури (оливкове дерево, олійна пальма). Зернові, зернобобові та трав’янисті олійні культури, врожаєм яких ботанічно також є плоди, традиційно виокремлюють у групу польових культур з огляду на особливості їх вирощування, переробляння та використання. За історією введення в культуру та поширення в господарстві плодові рослини умовно поділяють на традиційні й нетрадиційні. Традиційними для України є культури, які вирощують протягом кількох століть і які сформували основу сучасного плодівництва. До них належать яблуня, груша, вишня, черешня, абрикоса, слива, бросквина або персик, суниці, смородина, порічки, аґрус, малина, виноград і волоський горіх. Нетрадиційними вважають культури, сорти яких почали районувати після середини XX століття або вносити до Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні (далі — Державний реєстр сортів рослин України) після його створення у 1993 р. До цієї групи також належать плодові рослини, які вирощують здавна, але не набули промислового значення, а також аборигенні та інтродуковані плодові рослини, селекційна робота з якими ще не завершилася створенням сортівМеженський В. М. Удосконалення господарсько-ботанічної класифікації плодових рослин // Наукові доповіді Національного університету біоресурсів і природокористування України. 2011. Т. 7, № 4..
Традиційні і нетрадиційні плодові культури УкраїниМеженський В. М., Меженська Л. О. Нішеві плодові культури: навчальний посібник. Київ : РВВ НУБіП України, 2025. 468 с. ISBN 978-617-8798-82-6. Групи культурТрадиційні плодові культуриНетрадиційні плодові культури, сорти яких зареєстровано в 1950-х–1990-х рр.Нетрадиційні плодові культури, сорти яких зареєстровано в 2000-х–2020-х рр.Нетрадиційні плодові культури, сорти яких не реєструвалися в УкраїніЗернятковіГруша ЯблуняАйва Підщепа для груші (айва) Підщепа для яблуні (яблуня)Аронія/горобиноаронія Глід Садова ірга Японська айва Універсальна підщепа зерняткових культур (яблунеайва, або цидол)Азійська груша Арія Берека Горобина Домашня горобина Мушмула Японська мушмулаКісточковіАбрикоса Бросквина Вишня і дюки Слива ЧерешняВеликоплода і кримська алича Дерен Зизифа Маслина Нектарина Підщепа для бросквини (бросквина)Бузина Калина Підщепа для бросквини (мигдалебросквина) Підщепа для великоплодої аличі (слива) Підщепа для черешні (вишня)Абрикосослива Бесея Китайська слива Повстяна вишня ЧеремхаЯгідніАґрус Виноград Малина Порічки Смородина СуниціАзиміна Актинідія Гранатник Лимонник Обліпиха Ожина Смоківниця Фейхоа Шипшина Підщепа для винограду (виноград)Жимолость Ківі Лимон Лохина Шовковиця (плодові сорти)Барбарис Гумі Повій Журавлина Золотисті порічки Кудранія Магонія Стастоцвіт Чорна малина ШефердіяГоріховіВолоський горіхМигдаль ФундукВедмежий горішникКаштан Пекан Серцеподібний горіх Чорний горіх Для позначення нетрадиційних плодових культур у різних джерелах використовують також назви «альтернативні», «маловідомі», «малопоширені», «нетривіальні», «нові», «перспективні» та «рідкісні». Однак ці поняття не є повністю тотожними, оскільки характеризують різні аспекти поширення та господарського використання культур. Малопоширені плодові культури — ті, що займають менше 1 % загальної площі плодових насаджень. Традиційні плодові культури, за винятком аґрусу, айви та бросквини, у 2022 році займали понад 1 % загальної площі плодових насаджень в УкраїніСтатистичний збірник «Сільське господарство України» за 2022 рік. Київ : Державна служба статистики України, 2023. 162 с. . Переліки малопоширених і нетрадиційних плодових культур переважно збігаються. Для кожного регіону існує свій набір плодових культур, який із часом змінюється. Так, нетрадиційна культура лохина, площа насаджень якої нині стала значно більшою, вже перестала бути малопоширеною, хоча за історією вирощування в Україні залишається нетрадиційною.
Площа плодових насаджень у плодоносному віці Плодові культури1990 р.2010 р.2022 р.площа, тис. га%, від загальної площіплоща, тис. га%, від загальної площіплоща, тис. га%, від загальної площіПлодоносні сади та виноградники823,1100,0290,8100,0200,2100,0Яблуня398,748,4105,236,276,938,4Виноград143,317,467,623,229,014,5Вишня59,87,320,06,918,79,3Слива60,37,319,66,716,78,3Волоський горіх40,24,914,14,813,46,7Груша50,76,213,64,711,15,5Черешня16,12,012,64,37,03,5Абрикоса17,62,19,23,26,03,0Суниця8,61,08,12,87,03,5Бросквина або персик10,91,36,02,11,50,7Малина3,00,45,11,84,82,4Смородина і порічки6,60,84,41,53,51,7Аґрус2,30,31,00,30,50,2Айва1,30,20,90,30,60,3 Останнім часом набуло поширення поняття «нішеві культури». Нішевими називають культури, продукція яких має попит на національному або світовому ринку, але реалізується переважно в межах відносно вузького або спеціалізованого сегмента. Більшість нішевих культур належить до нетрадиційних та малопоширених. При цьому до нішевих інколи відносять і деякі традиційні культури, якщо вони вирощуються для специфічних ринків або певних видів перероблення.
Ботанічна класифікація Плодові рослини характеризуються значним видовим різноманіттям. Кількість видів не є сталою, оскільки залежить від критеріїв віднесення рослин до плодових, таксономічного трактування окремих груп, появи нових інтродукованих видів та включення міжвидових і міжродових гібридів. У лісах України зафіксовано 195 видів, віднесених до плодових рослин; вони належать до 53 родів та 23 родинШабарова С. І., Таргонський П. Н. Плодові, ягідні та горіхоплідні рослини лісів УРСР. — Київ : Вища школа, 1984. — 119 с.. До цього переліку, однак, потрапили 35 видів неїстівних або отруйних рослин і один представник голонасінних — групи рослин, які не формують плодів, тому їх не слід відносити до плодових рослин. За ширшим підходом до складу плодових рослин в Україні вирощують близько 1000 видів плодових рослин, що належать до 124 родів і 49 родин. Серед них 206–258 видів є аборигенними, а понад 760 — інтродукованими; економічно важливими вважають 110 видів і міжвидових гібридів із 50 родів та 22 родинМеженський В. М. Видовий склад плодових рослин України та перспективи їхнього використання // Інтродукція рослин. — 2008. — № 1. — С. 8–19. .
Кількість таксонів, допущених до господарського використання, значно менша. В Україні дозволяється господарське використання та реалізація садивного матеріалу лише тих сортів, які занесені до Державного реєстру сортів рослин України. Реєстр періодично оновлюється, тому склад таксонів і сортів, допущених до поширення, постійно змінюється. +Система плодових рослин, сорти яких занесено до Державного реєстру сортів рослин УкраїниПорядокРодинаРідКультураПлодиAustrobaileyalesSchisandraceaeSchisandraЛимонникMagnolialesAnnonaceaeAsiminaАзимінаSaxifragalesGrossulariaceaeRibesАґрусПорічкиСмородинаVitalesVitaceaeVitisВиноградПідщепи виноградуRosalesRosaceaeRosaШипшинаRubusМалинаОжинаFragariaСуниціPrunusАбрикосаБросквина або персикВеликоплода аличаВишняМигдальНектаринаСливаЧерешняПідщепи «сливової» групиПідщепи «вишневої» групиAmelanchierСадова іргаChaenomelesЯпонська айваCrataegusГлід×CydolusПідщепа зерняткових культурCydoniaАйваПідщепи грушіMalusЯблуняПідщепи яблуніPyrusГруша×SorbaroniaГоробиноароніяMalpighialesElaeagnaceaeHippophaёОбліпихаRosalesRhamnaceaeZiziphusЗизифаRosalesMoraceaeFicusСмоківницяMorusШовковицяFagalesJuglandaceaeJuglansВолоський горіхBetulaceaeCorylusФундукПідщепи фундукаMyrtalesLythraceaePunicaГранатникMyrtaceaeFeijoaФейхоаSapindalesRutaceaeCitrusЦитрина або лимонAnacardiaceaePistaciaФісташкаCornalesCornaceaeCornusДеренEricalesEbenaceaeDiospyrosХурмаActinidiaceaeActinidiaАктинідіяКівіEricaceaeVacciniumЛохинаDipsacalesCaprifoliaceaeLoniceraЖимолостьViburnaceaeSambucusБузинаViburnumКалинаLamialesOleaceaeOleaМаслина
Господарсько-біологічна класифікація Соковиті плоди дерев традиційно називають фруктами, плоди трав’янистих і кущових рослин – ягодами, а сухі плоди, насіння яких використовують у їжу, — горіхамиОжегов С. І., Шведова Н. Ю. Тлумачний словник російської мови. 2-ге вид., випр. і доп. Москва : Азъ, 1994. 907 с.. У побутовому вжитку фруктами подекуди називають також плоди кущових рослин, а ягодами — соковиті плоди деревних кісточкових рослин, наприклад, вишні та сливиУкраїнський тлумачний словник : близько 250 000 слів / уклад. та голов. ред. В. Т. Бусел. Київ ; Ірпінь : Перун, 2016. 1692 с. ISBN 978-966-569-304-8.. Водночас ці назви не є ботанічними термінами і не відображають морфологічної будови плодів. В українській мовній традиції плоди садових рослин здавна позначали словами овочі та садовина, а плодові культури відповідно називали овочевимиСловник української мови : в 11 т. / АН УРСР, Ін-т мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. Київ : Наукова думка, 1970–1980.. Подібне значення мають відповідники в інших слов'янських мовах: польське owoc, чеське ovoce, словацьке ovoc, болгарське овощОвоч // Етимологічний словник української мови : у 7 т. Т. 4. Ред. тому В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. Київ : Наукова думка, 2003. С. 151.. Слово овоч в українській мові має ширше значення. За Словником української мови, ним позначали плоди городніх, рідше польових, рослин та зелень (городину), плоди садових, рідше лісових, дерев і кущів (фрукти, садовину), а також, у збірному значенні, м'які плоди будь-яких рослинСловник української мови : в 11 т. / АН УРСР, Ін-т мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. Київ : Наукова думка, 1970–1980.. У сучасній аграрній термінології слово овочі вживають переважно у вужчому значенні — як назву продукції овочівництва, тобто соковитих органів трав’янистих одно-, дво- та багаторічних культур: коренеплодів, бульб, пагонів, стебел, листків, бруньок, суцвіть, плодів, цибулин тощоБарабаш О. Ю. Овочівництво : підручник. Київ : Вища школа, 1994. 374 с.. Водночас протиставлення «овочі — фрукти» набуло поширення у значенні, відмінному від традиційного ширшого вживання слова «овоч». Утвердженню такого розмежування могло сприяти наближення української термінології до російської в радянський період, коли відбувалася масова заміна українських термінів російськими відповідниками та іншомовними калькамиКобів Ю. Словник українських наукових і народних назв судинних рослин. Київ : Наукова думка, 2004. 800 с. (Словники України). ISBN 966-00-0355-2..