Ми́тьки — колишнє село Іркліївського району Черкаської області УРСР. У 1960 році виключене з облікових даних у зв'язку із затопленням території водами Кременчуцького водосховища.
Історія Село було у складі Мойсенської волості Золотоніського повіту Полтавської губернії.
Село належить до історико-етнографічного регіону Середнє Подніпров'я (Наддніпрянщина).
За даними клірової книги Полтавської єпархії на 1902 рік:
Покровська церква, дерев'яна, холодна, з такою ж дзвіницею в одній із нею зв'язці, побудована у 1875 році; церковна сторожка; церковна бібліотека; у приході — школа грамоти, церковно-приходська школа та земське народне училище; ружної землі — 36 десятин 2100 кв. сажнів; грошового утримання на рік священику — 120 рублів, псаломщику — 36 рублів; церква від Консисторії у 200 верстах.
Прихожан — 2393 особи (1105 чоловіків і 1288 жінок).
У приході перебувала деревня Краснохижинці.
Священик Антоній Петров Чубов — у сані священика з 1868 року, камилавка з 1896 року. Псаломщик Трифілій Андрійов Орда — на посаді з 1867 року. Церковний староста — козак Іоанн Феодоров Науменко.
Найпоширеніші прізвища у с. Митьки на межі ХІХ–ХХ століть: Андрущенко, Безродний, Безуглий, Борисенко, Волювач, Воропай, Гавриш, Гайша, Галенко, Гриценко, Добровольський, Запесочний, Звощик, Квач, Клименко, Кононенко, Косик, Липа, Литвиненко, Лисак, Мазур, Масенко, Мигаль, Михновський, Нагайко, Науменко, Носик, Овдієнко, Оксаметний, Парханенко, Полатайло, Пономаренко, Ряжений, Сапсай, Сердюк, Скороход, Таран, Толочний, Топчій, Труш, Хахло, Цапля, Цимбал, Чинбай, Шелудько, Юрченко, Ярмоленко.
З 27 лютого 1932 року село належить до Іркліївського району в складі Київської, з 22 вересня 1937 року Полтавської, з 7 січня 1954 року у складі новоствореної Черкаської областіwhp057.narod.ru .
У 1932—1933 роках, за даними різних джерел, у селі Митьки внаслідок Голодомору загинуло близько 11 осіб. Мартиролог укладено на підставі свідчень очевидців Голодомору — Запесочної Ніни Явтухівни, Безуглої Марії Махтеївни, Федорцової Марії Андріївни та інших. Свідчення зберігаються у Державному архіві Черкаської області (Р-5664, оп. 1, спр. 84).
У 1960 році жителів села Митьки було переселено до села Новоукраїнка Чорнобаївського району Черкаської області у зв'язку із затопленням чаші Кременчуцького водосховища.https://web.archive.org/web/20211117013543/http://beket.com.ua/cherkasskaja/mitki/
Див. також Кременчуцьке водосховище#Затоплені поселення
Примітки
Джерела