Курт Вале (; 26 грудня 1854 — 19 червня 1928) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант Саксонської армії.

Біографія У 1867 році вступив до кадетського корпусу. 1 квітня 1873 року зарахований до 7-го піхотного полку «Принц Георг» № 106 у Хемніці, з 1876 року — батальйонний ад'ютант. 1 квітня 1881 року переведений в щойно сформований 10-й піхотний полк № 134 в Лейпцигу, з 1 квітня 1887 року — командир роти. З 22 липня 1894 по 24 березня 1896 року — командир роти, з 20 червня 1896 року — батальйону 1-го гренадерського полку № 100 в Дрездені. З 25 лютого 1901 року служив в штабі 8-го піхотного полку «Принц Йоганн Георг» № 107 в Лейпцигу. З 11 вересня 1903 року — командир 9-го піхотного полку № 133 в Цвікау, з 15 липня 1904 по 16 квітня 1907 року — 6-го піхотного полку «Король Вільгельм II Вюртемберзький» № 105 в Страсбурзі, з 25 травня 1907 року — 1-ї піхотної бригади в Дрездені. 23 березня 1910 року вийшов на пенсію.

У 1914 році Вале вирушив до Німецької Східної Африки, щоб відвідати свого сина, який працював там фермером. Він прибув до Танги на самому початку Першої світової війни і 2 серпня 1914 року був призваний на службу. Замість того, щоб повернутися до Німеччини, 9 серпня він доповів місцевому командиру Паулю фон Леттов-Форбеку та був призначений його заступником. Це призвело до незвичайної ситуації, коли генерал-майор служив під керівництвом оберстлейтенанта.

Спочатку Вале взяв на себе командування секторами Морогоро та Дар-ес-Салам. З 1915 року він командував західним сектором, що протистояв бельгійським військам з Конго, зокрема під час битви при Таборі у вересні 1916 року. Після відступу охоронних частин на південь він командував оточенням та бомбардуванням портового міста Лінді в 1917 році.

У листопаді 1917 року він вирушив до Мозамбіку з німецькими колоніальними військами та повернувся з ними на територію німецької колонії у вересні 1918 року. У жовтні 1918 року, за наполегливою порадою свого лікаря, Леттов-Форбек залишив його на марші в УбеніRichard Wenig: Kriegs-Safari. Verlag August Scherl, Berlin 1920, S. 205 через погіршення здоров'яHeinrich Schnee: Deutsch-Ostfrika im Weltkriege. Verlag Quelle & Meyer, Leipzig 1920, S. 384 та разом з пораненими солдатами, які також залишилися, став британським військовополоненим, якого провів у Блантайрі. Він повернувся до Німеччини на початку 1919 року.

Сім'я Вале був одружений з Дженні, уродженою Ферстер (1867–1891). Урну Курта Вале поховали на сімейній ділянці Ферстерів у секції 1 (№ 25) Нового цвинтаря Святого Йоанна в Лейпцигу.

Звання

Фенріх портупеї (1 квітня 1873) Другий лейтенант (30 жовтня 1874) Перший лейтенант (1 квітня 1881) Гауптман (1 квітня 1887) Майор без патенту (24 березня 1896; отримав патент 20 червня 1896) Оберстлейтенант (23 березня 1901) Оберст (11 вересня 1903) Генерал-майор без патенту (21 травня 1907; отримав патент 18 лютого 1908) Генерал-лейтенант запасу (27 травня 1917)

Нагороди

Орден Фрідріха (Вюртемберг) лицарський хрест 1-го класу (15 лютого 1896) командорський хрест 2-го класу (30 грудня 1904) Медаль «За вислугу років» (Саксонія) (7 квітня 1898) Орден Священного скарбу 3-го класу (Японська імперія; 21 січня 1901) Орден Заслуг (Саксонія) лицарський хрест 1-го класу (21 квітня 1902) командорський хрест 2-го класу (23 березня 1910) Орден Вранішнього Сонця 4-го класу (Японська імперія; 1903) Орден Альберта (Саксонія) офіцерський хрест (4 серпня 1904) командорський хрест 2-го класу (23 травня 1908) Орден Червоного орла 3-го класу (3 червня 1905) Орден Вюртемберзької корони, командорський хрест (6 квітня 1906) Орден Корони (Пруссія) 2-го класу (19 липня 1907) Залізний хрест 2-го і 1-го класу Військовий орден Святого Генріха лицарський хрест (19 липня 1917) командорський хрест 2-го класу (29 жовтня 1920)

Примітки

Посилання

Вале на сайті The Prussian Machine.