Chondrocladia concrescens — вид хижих морських губок із родини Cladorhizidae класу звичайних губок (Demospongiae). Відкрито й описано 1880 року в морі Беллінсгаузена (Schmidt, 1880), після чого 1888 року в книзі морського зоолога Александера Агассіза з'явилося зображення губки. Здобула особливу популярність у зв'язку з оприлюдненням глибоководної фотографії 1964 року, на якій представлено так звану антену Елтаніна. Деякі уфологи оголосили, що це об'єкт штучного походження, позаземної цивілізації, але океанологи надали докази, що це фотографія губки Chondrocladia.

Опис На вигляд Chondrocladia concrescens є губкою зі стеблом і вузлами, від яких розходяться симетричні відростки (гілки). Їх кількість становить від чотирьох до шести і закінчуються вони потовщенням (здуттям). Висота губки разом із ніжкою близько 50 см, товщина — 6 см. Гілки досягають довжини 10 см, їх товщина 5—10 мм. Відростки можуть бути меншими й нагадувати наріст у вигляді бородавки на тілі тварини. Тіло жовте або світло-коричневе, за формою булавоподібне або стебловидне, покрите дрібними голками, може бути гладким. До морського дна губка кріпиться ніжкою, яка закінчується корінням. Скелетний елемент спікульний складається з волокон, що формують стрижневий каркас від верху до ніжки, де спіралеподібно закручується. Від цього стрижня відходять тонші волокна. У деяких частинах (ніжка, відростки) плоть легко відокремлюється від кістяка. Форма тіла варіабельна. Можна виділити три основні структури: concrescens (тонке стебло з бічними гілками), yatsui (стебло булавоподібне з гілками у верхній частині), gigantea (займає проміжну форму між concrescens і yatsui, мабуть, більш мілководна, ніж вони).

Поширення та екологія Ареал: Тихий океан, північна частина Атлантичного океану, Індійський океан. Донні, еврибатні тварини, можуть проживати на значних глибинах. В Охотському морі описано екземпляри, що мешкають на глибині 320—2970 м, біля узбережжя Південних Курил досягають 8660 м, а в північній частині Атлантичного океану — понад 2600 м.

Антена Елтаніна

Губка здобула особливу популярність після оприлюднення фотографії, зробленої 29 серпня 1964 року. На глибині 4115 м у морі Беллінсгаузена, на захід від мису Горн, потрапив у кадр об'єкт, який назвали антеною Елтаніна. Роботи в цій частині Антарктики проводило океанографічне дослідицьке судно ВМС США «Елтанін», на честь якого й названо «загадковий» об'єкт. Після повернення в порт знімок потрапив у пресу, а біолог, що перебував на борту судна, заявив, що предмет виглядає «неприродно» і він не може пояснити його походження. Геометрично правильна структура об'єкта, що потрапив у кадр, спонукала прихильників існування НЛО заявити про виявлення позаземного артефакта, дуже схожого на рукотворну антену. Разом з тим, біолог Чарльз Холістер, а за ним і інші вчені, що досліджують морську фауну, розпізнали в об'єкті губку Chondrocladia concrescens, вперше виявлену ще 1880 року приблизно в тому ж районі і 1888 року зображену в книзі Александера Агассісза. Антена Елтаніна на фотографії 1962 року розташована окремо, а не, як зазвичай, серед інших собі подібних, що й ускладнило ідентифікацію. Уфологи зазначали, що об'єкт, наведений на фотографії, і губка, зображена на малюнку Агассіза, відрізняються, оскільки відростки тварини і прямі «стрижні» його «щогли» не схожі один на одного. Однак цьому є цілком раціональне пояснення: форма виловленого в морі екземпляра постраждала під час піднімання від впливу трала та декомпресії.

Примітки

Література

Посилання