Linux-libre (або GNU Linux-libre) — це модифікована версія ядра Linux, створена некомерційною організацією Free Software Foundation Latin America, що є вільною від блобу, пропрієтарного програмного забезпечення та обфускацій. Ядро цієї версії відповідає низці свобод. Проєкт GNU допомагає тримати ядро на одному рівні з основною гілкою ядра Linux. Є пакунком GNU.
Історія Починаючи з 1996 року в ядро Linux включався блоб, а робота над його очищенням почалася у 2006 році, флагманом цього руху виступив проєкт gNewSense, який використовував find-firmware та gen-kernel. У 2007 році естафету взяв BLAG Linux, коли й було створено проєкт Linux-libre.https://web.archive.org/web/20231104204410/https://www.fsfla.org/~lxoliva/fsfla/Linux-libre.en.pdf
Linux-libre було випущено Free Software Foundation Latin America, після чого схвалено Free Software Foundation, як повністю вільний компонент Linux системи. У 2012 році він став пакетом GNU, а Алешандре Олива — його головний мейнтейнер.
Вичищення пропрієтарного софту
Методи Процес очищення відбувався за допомогою скрипту deblob-main, який було створено за зразком того, що використовувався для gNewSense. Джефф Мо вніс до нього подальші зміни, щоб задовольнити певні вимоги щодо використання з дистрибутивом BLAG Linux та іншими. Також існував скрипт deblob-check, який перевіряв ядро на наявність пропрієтарних компонентів та патчів
Користь Окрім очевидного очищення системи таке ядро давало змогу безпроблемно вивчати та редагувати код кожного елемента. Але через філософію проєкту специфічне програмне забезпечення не могло потрапити до ядра, що, теоретично, викликає проблеми з сумісністю. Але також видалення вбудованого ПЗ можна вважати за крок до покращення рівня безпеки та стабільності.
Якщо влаштоване ПЗ містить значну вразливість, яка може бути відома мейнтейнерам ядра Linux, але вони не можуть виправити помилку через пропрієтарність коду існує ризик компрометації всієї системи через шкідливу програму. Без повноцінного аудиту безпеки будь-яка закрита програма може загрожувати безпеці всієї системи.https://web.archive.org/web/20120425194643/http://esec-lab.sogeti.com/dotclear/public/publications/10-hack.lu-nicreverse_slides.pdf
Підтримка обладнання Видалення специфічного ПЗ призводить до втрати певної функціональності, яка забезпечується обладнанням, яке не має вільних замінників.https://www.maketecheasier.com/best-linux-libre-distributions/ Це стосується багатьох звукових карт, відео карт (особливо nVidia), ТБ тюнерів, мережевих карт (особливо Intel). Якщо це можливо, використовуватимуться замінники — openfwwf для b43, carl9170 та драйвери мережевих карт ath9k_htc. Оглядач Рамсес Ред підсумував, що «він не завжди забезпечує найкращу підтримку обладнання».
Мікрокод Linux-libre не пропонує користувачеві встановлювати пакети оновлень мікрокоду процесора, оскільки цей код є пропрієтарним. Пакети оновлень мікрокоду використовувалися в mainline версії ядра Linux, зокрема, для усунення апаратних вразливостей.
Доступність Вихідний код і попередньо скомпільовані пакети ядра Linux, очищеного від пропрієтарних компонентів (deblobbed), доступні безпосередньо в дистрибутивах, що використовують скрипти Linux-libre. Freed-ora — це підпроєкт, у межах якого готують і підтримують RPM-пакети на основі Fedora. Також існують попередньо скомпільовані пакунки для Debian і похідних дистрибутивів, таких як Ubuntu.https://web.archive.org/web/20161109000123/http://aligunduz.org/gNewSense/
Дистрибутиви
Дистрибутиви, де Linux-libre є основним ядром
Dragora GNU/Linux-Libre dyne:bolic GNU Guix System Hyperbola GNU/Linux-libre Parabola GNU/Linux-libre
Малі проєкти
libreCMC ProteanOS (Якщо обладнання не підтримується, його необхідно портуватиhttp://proteanos.com/doc/plat/porting/)
Непідтримувані дистрибутиви
Musix GNU+Linux
Дистрибутиви, які компілюють вільне Linux ядро Ці дистрибутиви не використовують Linux-libre, але вони очищюють оригінальне Linux ядро від блобу та пропрієтарних компонентів, після чого очищене ядро використовується як основне.
Debian (може встановити блоб разом із інсталятором або ядромhttps://web.archive.org/web/20231102171742/https://www.gnu.org/distros/common-distros.html) PureOS UrukGNU/Linux Trisquel (Під час розробки використовувався деблоб скрипт від Linux-libre)
Непідтримувані дистрибутиви
BLAG gNewSense (Базовано на Debian) Canaima (Базовано на Debian) Ututo
Linux-libre як альтернативне ядро Класичні Linux дистрибутиви, де Linux-libre був опціональним ядром
Arch Linux Fedora Gentoo Linux Mandriva-derived (PCLinuxOS, Mageia, OpenMandrivaLx, ROSA Fresh) openSUSE Tumbleweed (via OpenBuildService) Slackware
Примітки