Театр «Стандарт» (Standard Theatre) — колишній театральний і кіноконцертний майданчик у Торонто, який початково функціонував як головна сцена єврейського театру на їдиші в місті, а пізніше перетворився на «Вікторі Бурлеск» (Victory Burlesque) — останній традиційний театр бурлеску в Торонто, що закрився у 1975 році. Будівля розташована за адресою Спадина-Авеню, 285, на розі Спадина-Авеню та Дандас-Стріт.
Історія Будівлю було зведено у 1921 році як театр «Стандарт» для вистав мовою їдиш. Дослідники описували його як єдину будівлю в Північній Америці, збудовану спеціально для потреб єврейського театру. Проєкт розробив Бенджамін Браун — один із перших архітекторів-євреїв у Торонто, а фінансування здійснювалося шляхом продажу акцій мешканцям великої єврейської громади району Кенсінґтон-Маркет. На сцені театру ставили класичні п'єси мовою їдиш, комедії та переклади (зокрема твори Шекспіра).
Окрім культурного життя, театр був центром лівого єврейського політичного активізму та осередком діяльності Клубу прогресивного мистецтва (Progressive Arts Club). У 1929 році захід, присвячений роковинам смерті Володимира Леніна, змушена була розігнати поліція. У грудні 1933 року тут відбулася прем'єра агітпроп-п'єси «Вісім чоловік говорять» (Eight Men Speak), присвяченої ув'язненню лідера Комуністичної партії Канади Тіма Бака. Поліція заборонила показ і погрожувала відкликати ліцензію театру у разі повторного виконання вистави.
Театр залишався осередком єврейської громади Торонто до жовтня 1934 року, коли будівлю переобладнали під масовий кінотеатр «Стренд» (The Strand)"New Strand Theatre To Open Friday Eve.", Toronto Star, October 5, 1934, p. 28.. У 1941 році заклад перейменували на «Вікторі» (Victory), і він увійшов до мережі кінотеатрів Twentieth Century Theatres. Кінотеатр мав один глядацький зал із похилим розміщенням крісел (за типом стадіону) та буфет. Щоб потрапити до залу, глядачі піднімалися сходами з рівня Спадина-Авеню.
У 1961 році заклад перепрофілювали на «Вікторі Бурлеск». Разом із закладами «Люкс» (Lux) та «Казино» (Casino) він став одним із трьох театрів бурлеску в Торонто, а до середини 1960-х років залишився єдиним традиційним бурлеск-театром у місті. Заклад перетворився на культове місце, особливо серед студентів розташованого неподалік Університету Торонто. В останні роки існування на його сцені також відбувалися рок-концерти таких гуртів, як New York Dolls, Kiss, The Stooges та Rush. Не витримавши конкуренції з боку кінотеатрів для дорослих і сучасних стриптиз-клубів, театр закрився у 1975 році.
Подальша доля будівлі До середини 1970-х років єврейська громада значною мірою переїхала з цього району, і перехрестя Дандас і Спадина стало центром Чайнатауну Торонто. У 1975 році будівлю продали та розділили: на першому поверсі розмістилися крамниці, а на верхньому — кінотеатр із показом фільмів китайською мовою. Початково він мав назву «Ґолден Гарвест» (Golden Harvest) і належав відомій гонконгській кінокомпанії, а пізніше був перейменований на «Мандарин» (Mandarin). Цей кінотеатр закрився у 1994 році.
Після реконструкції в будівлі відкрилася низка роздрібних магазинів. У 2010 році тут короткий час функціонував незалежний майданчик «Центр виконавських мистецтв Акація» (Acacia Centre for the Performing Arts), який наразі припинив діяльність.
Колишня квиткова каса не збереглася, а сходи на верхні рівні переобладнано під торговельні площі.
Примітки