Альберт Штаденський (бл. 1187 — бл. 1260) був німецьким ченцем, істориком та поетом.
Будівля секуляризованого монастиря Святого Івана в Штаде, де розміщена меморіальна дошка та невелика виставка про Альберта Штадського. Альберт, ймовірно, навчався в школі Бременського кафедрального собору. Він вступив до бенедиктинського ордену та вступив до монастиря Гарзефельд [de] поблизу Штаде. Він став пріором, а в 1232 році був обраний абатом. Він виступав проти недбалого виконання бенедиктинського устав у Гарзефельді та проти запровадження суворішого цистерціанського дотримання. З цієї причини він пішов у відставку з посади абата в 1240 році та вступив до францисканського монастиря Святого Івана в Штаде.Kai-Henrik Günther, «Albert of Stade», in Encyclopedia of the Medieval Chronicle, edited by Graeme Dunphy & Cristian Bratu (Brill, 2016). Consulted online on 22 December 2019.
У тому ж році, коли він став ченцем, Альберт почав писати латинську світову хроніку «Annales Stadenses» або «Аннали Штаде». Він починається зі Створення світу та закінчується 1256 роком. Ранні частини, ймовірно, базуються на «Libellus de sex aetatibus mundi» Беди та «Chronicon» Еккехарда. З наближенням до свого часу Альберт, як і більшість середньовічних літописців, стає одночасно повнішим і надійнішим.
Альберт також написав кілька богословських та літературних праць, будучи ченцем. Йому приписують «Раймунд», віршування «Summa de casibus poenitentiae» Раймонда Пеньяфортського, та «Троїл», латинський епос про Троянську війну в 5320 рядках.
Альберт помер між 1256 та 1258/1261 роками, хоча іноді йому приписують продовження, додані до його «Анналів», щоб скоротити їх до 1265 року. Примітки