7-й гренадерський Самогітський генерал-ад'ютанта графа Тотлебена полк — піхотна військова частина Російської імператорської армії, у складі Гренадерського корпусу.

Старшинство — 17 травня 1797 р. Полкове свято — 21 травня, день пам'яті св. царя Костянтина та матері його Олени Штаб-квартира: 1856 — м. Молога Ярославської губернії. 1857 — м. Муром Володимирської губернії. 1904 — м. Москва.

Історія

7 грудня 1817 р. — сформований майором Висоцьким Йосипом Федоровичем з числа польських уродженців 2-ї та 3-ї гренадерської дивізій як 1-й гренадерський полк у складі гренадерської бригади Литовського окремого корпусу. січень 1818 р. — повністю укомплектований (5 штаб-офіцерів, 36 обер-офіцерів, 2036 стройових та 79 нестройових ). Склад кожного батальйону — 1 гренадерська та 3 фузилерні роти. 4 березня 1825 р. — Гренадерський Самогітський полкВід назви історичного регіону Литви «Самогітія» (зараз Жемайтія).. 1830 — Литовський корпус перейменований на 6-й піхотний корпус 1830—1831 — Польський похід (на початок походу склад полку — 1670 осіб, на кінець походу — 738 осіб) 24-25 січня 1831 р. — вступив на територію Польщі. 7 лютого 1831 р. — під час битви проти антиросійського польського повстання полк перебував у загальному резерві корпусу. 13 лютого 1831 р. — брав участь у Грохівській битві. 24 лютого 1831 р. — переслідуючи Дворницького, форсував р. Вепрж. 4 квітня 1831 р. — поблизу с. Бабине рота штабс-капітана Бунака, перебуваючи в авангарді бригади, витримала 5 кавалерійських атак, потім перейшла в наступ, атакувавши війська у с. Радовчин і відкинувши їх за міст. 5 квітня 1831 р. — отримавши наказ атакувати укріплене с. Вроново, полк понад дві години вів бій, потім під барабанний бій штиковим ударом перекинув ворога і переслідував його до 11 години вечора. 6 квітня 1831 р. — зайняв м. Казімерж. 27 квітня 1831 р. — брав участь у битві при с. Каміонка. 28 квітня 1831 р. — брав участь у . 29 квітня 1831 р. — брав участь у сутичці при с. Лєнчно. 3 серпня 1831 р. — брав участь в авангардній сутичці у Шиманова. 25-27 серпня 1831 р. — батальйон у складі 1067 осіб брав участь у (втрати 360 осіб, командира полку полковника Хржановського поранено кулею в голову). 10 травня 1831 р. — сформовано 3-й резервний батальйон. 1831 р. — приєднано 3-й батальйон скасованого Несвіжського карабінерного полку (сформований як карабінерний полк Окремого Литовського корпусу). 28 січня 1833 р. — приєднані 2-й (склав 3-й батальйон) і половина 3-го батальйонів (склав частину 4-го батальйону) скасованого , передано старшинство цього полку. 14 лютого 1833 р. — увійшов до складу 1-ї гренадерської дивізії. 15 липня 1838 р. — Гренадерський Ерцгерцога Франца-Карла полк. 20 січня 1842 р. — 4-й батальйон скасовано. 27 жовтня 1856 р. — переформований у три батальйони з трьома стрілецькими ротами. 19.03.1857 р. — Самогітський гренадерський Ерцгерцога Франца-Карла полк. 1 липня 1861 р.- переведений до . 25 березня 1864 р.- 7-й гренадерський Самогітський Ерцгерцога Франца-Карла полк. У 1877—1878 рр.- брав участь у російсько-турецькій війні. 28 листопада 1877 р.- брав участь у битві при Плевні. 28 листопада 1878 р. — 7-й гренадерський Самогітський генерал-ад'ютанта Тотлебена полк. 5 жовтня 1879 р. — 7-й гренадерський Самогітський генерал-ад'ютанта графа Тотлебена полк. 27 червня 1884 р. — Найвищим наказом на згадку про військові заслуги графа Тотлебена збережено для полку справжнє найменування. Полк — учасник Таневського бою 18 — 25 червня 1915 р. 12 січня 1918 р. — наказом по Гренадерському корпусу № 9 всі гренадерські полки через нечисленність були приведені в однобатальйонний склад. 27 січня 1918 р. — Приєднаний до «Військово-революційного полку Московських гренадерів» (колишній ). 12 березня 1918 р. — наказом № 41 по Гренадерському корпусу всі частини корпусу розформовані.

Командири 06.07.1818 — 17.06.1826 — полковник (з 21.05.1826 генерал-майор) Буйвід Микола Францович 17.06.1826 — 19.04.1831 — полковник (з 06.12.1830 генерал-майор) Каменєв-Любавський Іван Олексійович 19.04.1831 — 21.04.1836 — полковник Хржановський Михайло Іларіонович 21.04.1836 — 22.11.1838 — флігель-ад'ютант полковник фон Ессен Олександр Карлович 22.11.1838 — 21.03.1841 — підполковник (з 17.08.1840 полковник) Щеховський Григорій Дмитрович 30.03.1841 — 06.01.1843 — полковник Алехнович Іван Пилипович, 06.01.1843 — 06.12.1849 — полковник (з 03.04.1849 генерал-майор) Лільє Карл Матвійович, 06.12.1849 — 11.11.1855 — полковник барон Меллер-Закомельський Микола Іванович, 11.11.1855 — 23.11.1855 — полковник Дрентельн Олександр Романович, 23.11.1855 — 09.09.1856 — полковник Перрен Костянтин Петрович, 17.09.1856 — 24.04.1859 — полковник Дрентельн Олександр Романович, 24.04.1859 — 12.11.1860 — полковник Ралль Василь Федорович, 12.11.1860 — 03.10.1862 — полковник Рейбніц Костянтин Карлович, 03.10.1862 — 17.04.1870 — полковник Соколовський Франц Касперович, 17.04.1870 — 16.05.1871 — полковник Григорович Василь Васильович, 16.05.1871 — 27.04.1874 — полковник Самохвалов Михайло Петрович, 10.05.1874 — 24.02.1877 — полковник Акімов Василь Петрович, 03.03.1877 — 08.07.1879 — полковник Михайлов Леонід Кіндратович, 08.07.1879 — 13.12.1886 — полковник Басов Павло Миколайович, 04.01.1887 — 04.02.1888 — полковник Акерман Євген Юлійович, 04.02.1888 — 16.03.1893 — полковник Мацієвський Євген Осипович, 31.03.1893 — 28.11.1895 — полковник Огарьов Олександр Миколайович, 12.12.1895 — 16.05.1896 — полковник Литвинов Микола Олексійович, 05.06.1896 — 10.03.1898 — полковник Яковлєв Петро Петрович, 11.03.1898 — 29.11.1903 — полковник Вальц Фелікс Карлович, 01.12.1903 — 20.11.1907 — полковник Голосов Всеволод Петрович, 22.11.1907 — 28.12.1908 — полковник Гадзяцький Олександр Миколайович, 28.12.1908 — 14.01.1914 — полковник Ремізов Микола Митрофанович, 15.01.1914 — 22.01.1915 — полковник фон Зігель Дмитро Михайлович, 13.02.1915 — 09.02.1917 — флігель-ад'ютант полковник Цветинський, Максиміліан Адамович, 11.02.1917 — хх.хх.хххх — полковник Веригін Аполлон Іванович.

Відомі люди, які служили в полку

Алексій I Аралов Семен Іванович Іванів Михайло Онуфрійович Стерлігов Ілля Іванович Шуляченко Олексій Романович

Примітки

Джерела Абаза К. В., «Краткая история 7-го Гренадерского Самогитского генерал-адъютанта графа Тотлебена полка». , 1888. (Книга в электронной библиотеке РГБ)

Посилання

Абаза К. В., Краткая история 7-го Гренадерского самогитского генерал-адъютанта графа Тотлебена полка, 1788-1817-1833-1888. — , 1888. Русская императорская армия Александр Подмазо. «ШЕФЫ И КОМАНДИРЫ РЕГУЛЯРНЫХ ПОЛКОВ РУССКОЙ АРМИИ (1796—1825)» Униформа 1910 г. Штабс-капитан 7-го гренадерского Самогитского полка Н. А. Щученко со своей сестрой (фото) Прапорщик 7-го гренадерского Самогитского полка с дамой Подполковник 7-го Самогитского гренадерского полка