Жонглерські булави — це реквізит, який використовують жонглери. Булави є одним із трьох найпопулярніших видів реквізиту поруч із м'ячами та кільцями.

Опис

Типова булава має довжину близько 50 мм і важить 200–300 г. Форма жонглерської булави подібна до та (проте сучасні жонглерські булави відрізняються від них матеріалами, з яких їх виготовляють, способом конструкції, вагою та , тому вони зазвичай не є взаємозамінними). З одного боку розташована тонка ручка, а центр ваги зміщений до ширшого "тіла" («пляшки»). Втім, визначення булави є дещо розмитим: наприклад, чинні правила щодо світових рекордів допускають використання палиць або стрижнів.

Матеріали

Жонглерські булави виготовляють з різних матеріалів і за різними технологіями, тому їх можна розділити на кілька основних типів.

Дерев'яні. На початку XX століття булави повністю виготовляли з дерева: вони мали суцільні ручки та великі тіла, в яких робили порожнини для зменшення ваги. Булави такого стилю виготовляли Едвард Ван Вайк та Гаррі Лінд, і найчастіше їх називали булавами американського типу. У Європі булави виготовляли із суцільного коркового тіла з дерев'яною ручкою або робили дуже тонкими із суцільного дерева, більше схожими на палиці.

Пластикові. З винаходом різних видів пластику виготовлення жонглерських булав спростилося, що поклало початок масовому виробництву булав різних розмірів, форм, ваги та кольорів. Суцільнолиті пластикові булави виготовляються як єдина відлита деталь. Ручка та тіло виготовлені з одного й того самого матеріалу, а сама булава є порожньою всередині. Вони дуже довговічні, а їх виготовлення та купівля обходяться дешевше, ніж у випадку складених (складених з кількох частин) булав. Попри ці переваги, суцільнолиті булави менш популярні серед жонглерів, оскільки їхні ручки не амортизують, через що ловити їх іноді болючіше.

Складені або композитні булави виготовляють із кількох деталей з різних матеріалів. Основою булави є внутрішній стрижень, зазвичай дерев'яний, рідше металевий, який забезпечує жорстку структуру для кріплення тіла та ручки. Тіло виготовляють із єдиної відлитої пластикової форми, а ручку роблять шляхом обгортання тонким гнучким пластиком або іноді тканиною. Така обгорнута конструкція ручки створює м'якший і гнучкіший хват, завдяки чому такі булави легше ловити під час тривалого жонглювання. М'які набалдашники з піни на верхній частині тіла (топи) та круглі або напівконічні шишечки (кноби) на основі ручки захищають кінці булави від ударів. Цю конструкцію вперше застосував Джей Грін у 1960-х роках із використанням готових стандартних деталей. Удосконалив її Браян Дубе починаючи з 1975 року, створивши перші спеціальні прес-форми. Складені булави виготовляють як у тонкому європейському стилі, так і з більшим тілом в американському стилі, а також різної довжини — зазвичай 48–53 ми.

Як суцільні, так і складені булави часто декорують кольоровою клейкою стрічкою або спеціальними візерунками від виробника. Варіанти декору включають повне покриття тіла й ручки різними кольорами (зокрема з блискітками), а також «європейський» декор, при якому прикрашають лише окремі частини булави.

Базове жонглювання

Базовим булавами, як і м'ячами, є «каскад». Булави кидають по черзі з кожної руки; кожна булава проходить під іншими та ловиться протилежною рукою відносно тієї, яка її кинула. У найпростішому варіанті кожна булава робить один оберт за кидок, але також часто виконуються подвійні, потрійні або багаторазові оберти.

Трюки

З булавами можна виконувати величезну кількість трюків, що виходять за межі звичайного каскаду. Більшість трюків із жонглювання м'ячами можна виконати й булавами, хоча їм зазвичай важче навчитися через розмір булав та додаткову складність, зумовлену їхнім обертанням. Однак для трюків, що передбачають жонглювання базовим каскадом у складних умовах (наприклад, під час їзди на одноколісному велосипеді або з зав'язаними очима), жонглювати булавами простіше завдяки меншій точності, необхідній для кожного хвату.

Жонглерські булави використовують для виконання унікальних трюків, які неможливі з іншим реквізитом (наприклад, м'ячами чи кільцями). Прикладами таких трюків є прокочування по підборіддю (chin rolls), обертання вертольотом (helicopter spins), різні типи пасток (traps) та різноманітні кидки, унікальні саме для булав через їхню форму та обертання.

Флориш або флуриш (flourish)— це трюк, під час якого жонглер обертає булаву навколо пальців однієї руки. Булава фактично робить два оберти навколо свого центру ваги: один із внутрішнього боку руки жонглера, а другий — із зовнішнього.

У пасингу

Булави є найпопулярнішим реквізитом для між кількома жонглерами. На це є багато причин, основними з яких є: більша площа булав для ловлі, ніж у м'ячів; більша різноманітність трюків, ніж при перекидці м'ячами чи кільцями; краща візуальна помітність для глядачів у залі.

Початківці зазвичай виконують перекидку шістьма булавами удвох, коли кожен жонглер кидає одну булаву партнеру на кожен четвертий рахунок. Кидки робляться з правої руки одного жонглера в ліву руку іншого, тому булави летять перпендикулярно до обох учасників. Цей базовий патерн називається «на чотири» (four count) або «через один».

Складніша перекидка булавами може залучати більше предметів, більше жонглерів і складніші малюнки. Нотація для опису патернів перекидки булавами, відома як причинна нотація (causal notation), була розроблена Мартіном Фростом із Стенфордського інституту досліджень жонглювання. Іншим основним стилем нотації є «сайтсвоп для чотирьох рук» — варіація базового .

Бойове жонглювання

Бойове жонглювання ( або просто combat), у Європі часто відоме як «Гладіатори» — це популярне змагальне групове жонглювання. Це змагання за принципом «залишитися в живих» (last man standing), де учасники виконують базове жонглювання (зазвичай каскад із трьох булав) у межах обмеженого майданчика. Учасники, які упустили булаву або вийшли за межі майданчика, програють раунд і залишають ігрову зону. Правила бойового жонглювання відрізняються залежно від країни та конвенції. Найпоширеніші правила забороняють навмисний контакт «тіло в тіло», але дозволяють використовувати свої булави, щоб збивати каскади інших учасників. Змагання може складатися з кількох раундів, а переможцем стає той, хто першим виграє визначену кількість раундів або здобуде найбільше перемог за відведений час.

Світовий рекорд із жонглювання найбільшою кількістю булав (найтриваліший час або найбільша кількість спіймань, коли кожна булава була кинута та спіймана щонайменше двічі без падінь) становить 8 булав на 16 спіймань. Його досягли Ентоні Гатто у 2006 році, Віллі Коломбаіоні у 2015 році, Спенсер Андролі у 2022 році та Моріц Роснер у 2023 році (причому Роснер зробив 18 спіймань).. Рекорд за найбільшу кількість (англ. flash — коли кожен предмет підкинуто і спіймано по одному разу в базовому каскаді) становить 9 булав, цей рекорд встановив Ейвінд Драгше у 2016 році (11 спіймань).

Примітки