PC Engine FAN () — щомісячний японський ігровий журнал, який випускався видавництвом Tokuma Shoten Intermedia з 1988 по 1996 рік. Це видання стало останнім спеціалізованим інформаційним журналом, присвяченим домашнім відеоігровим консолям PC Engine та PC-FX від компанії NEC Home Electronics, що виходив на ринку. Загалом вийшло 95 номерів.

На його сторінках публікували детальні огляди свіжих і анонсованих ігор, чіт-коди, посібники з проходження, розіграші призів, читацькі рецензії та листи до редакції, чарти продажів, а також безліч матеріалів на суміжні теми — такі як аніме та сейю.

Історія Перший випуск журналу вийшов 30 жовтня 1988 року — на місяць раніше за конкуруючі Gekkan PC Engine (Shogakukan) та Marukatsu PC Engine (Kadokawa Shoten). Видання з'явилося як окремий проєкт, що виокремився з відповідної рубрики журналу Famimaga (Family Computer Magazine)Inside File // PC Engine Fan. — 1988. — грудень. — С. 90.. Суфікс «...FAN» у назві запозичили з журналу MSX FAN; пізніше цю ж традицію продовжив Mega Drive FAN. Серед читачів побутувало скорочення «P-Fan», хоча редакція його офіційно не використовувала й на сторінках видання воно не з'являлося.

Усі обкладинки журналу, починаючи з першого номера, створювала художниця Такада Акемі. Початково на ілюстраціях зображували персонажів актуальних ігор, вихід яких очікувався найближчим часом, проте з 1993 року постійним обличчям обкладинок стала оригінальна маскот-героїня на ім'я Мана ().

У січні 1994 року журнали Gekkan PC Engine та Marukatsu PC Engine одночасно припинили існування, залишивши на ринку лише два спеціалізованих видання: PC Engine FAN та Dengeki PC Engine. У 1996 році Dengeki PC Engine змінив профіль, перетворившись на журнал про ґяру-ігри Dengeki G's Engine (нині — Dengeki G's Magazine). Створювати журнал, присвячений виключно платформам від NEC-HE, які програвали в «війнах консолей нового покоління», ставало дедалі складніше. Видавництво Tokuma Shoten Intermedia не могло піти шляхом адаптації під ґяру-тематику, оскільки вже випускало схожий журнал Virtual IDOL. Натомість видання спробувало знайти нову нішу у підтримці аматорських ігор для PC Engine за допомогою публікації розробницьких інструментів (подібно до досвіду MSX・FAN). Попри це, спроба виявилася невдалою, і журнал закрився (призупинив випуск) на номері за жовтень 1996 року.

Згодом, у 1997 році, під назвою Super PC Engine FAN DELUXE вийшло два окремих спецвипуски у форматі муків.

Структура журналу PC Engine Fan виходив у стандартному форматі A4, типовому для японських ігрових журналів того часу, а обсяг випусків зазвичай становив від 100 до 150 сторінок.

Журнал стартував як «сестринське видання», що відокремилося від відповідної рубрики у Famimaga. Оскільки над ним працювала та ж сама команда, структура сторінок була подібною до Famimaga, однак матеріали орієнтувалися на дещо старшу вікову категорію. Окрім оглядів ігор для PC Engine, на сторінках висвітлювали аркадні та комп'ютерні ігри, кіноновинки й інші теми поза сферою геймінгу. З перших номерів журнал вирізнявся великою кількістю інтерв'ю та прямих коментарів від PR-відділів і розробників, через що представники ігрових компаній з'являлися на його сторінках частіше, ніж у конкурентів.

Ключові рубрики READER'S LAND (з серпня 1990 року): Розширений розділ для читачів, де висвітлювали периферичні пристрої, фанарт та відгуки про придбані ігри з точки зору пересічних користувачів. Незалежні огляди читачів: На відміну від інших видань, огляди й критика від користувачів публікувалися практично без цензури та без огляду на авторитет розробників. Оцінювання ігор: Журнал принципово не використовував форму перехресного рецензування штатною редакцією. Замість цього підсумковий бал іграм виставлявся виключно на основі оцінок і голосування читачів. Сміливі інтерактивні проєкти: Публікувалися рубрики на кшталт «Судового клубу», де читачі виступали в ролі присяжних і висловлювали претензії ігровій індустрії.

Зі зміщенням ринку PC Engine у бік CD-ROM носіїв збільшилася частка ігор із великою кількістю аніме-вставок, залученням відомих акторів озвучування (сейю) та орієнтацією на «бісьодзьо»-персонажів. Журнал адаптувався до цих трендів: почав частіше випускати спецматеріали про ігрових персонажів і сейю, а також створив власну маскот-героїню Ману, через що формат видання поступово трансформувався.

CD-ROM За свою історію журнал PC Engine Fan випустив кілька дисків, які можна було запустити на системи PC Engine з аддоном CD-ROM². Перший диск примітний тим, що містив дві фанатські гри, які не продавалися в роздріб. Ці гри, розроблені за допомогою набору Develo, включали Frisbee Ken John — одно-кнопкову гру про собаку, що ловить фрисбі, та Maru-Maru — простий клон Breakout.

PC Engine Fan: Special CD-ROM Vol. 1 містив спрощену версію гри Virgin Dream, а також дві фанатські гри: Frisbee Ken John та Maru-Maru. PC Engine Fan: Special CD-ROM Vol. 2 містив демоверсії ігор Kokuu Hyouryuu Nirgends і Blue Breaker, а також базу даних ігор (Game Database). PC Engine Fan: Special CD-ROM Vol. 3 містив демоверсію гри Super God Trooper Zeroigar. Super PC Engine Fan Deluxe Special CD-ROM Vol.1 містить демоверсії ігор Angelique Special 2, Yuna FX, Nirgends та Fire Woman. Super PC Engine Fan Deluxe Special CD-ROM Vol.2 містить демоверсії ігор Comic Road, Tonari no Princess Rolfee!, Zoku Hatsukoi Monogatari та Last Imperial Prince.

Маскот Як зазначалося вище, персонаж почала з'являтися на обкладинках журналу з 1993 року. Початково вона не мала імені — назву «Мана» обрали за результатами конкурсу серед читачів.

Наприкінці існування видання було організовано проєкт із вибору офіційного голосу (акторки озвучування) для Мани. У 1996 році за результатами пропозицій читачів у травневому номері визначили 5 фіналісток: Ямасакі Вакана, Імай Юка, Яджіма Акіко (矢島晶子), Ноґамі Юкана (нині Юкана), Нея Мічіко (根谷美智子). До серпневого номера додавався бонусний CD-ROM із записами голосів усіх п'яти кандидаток. За підсумками голосування читачів переможницею обрали Вакану Ямасакі.

Також у травневому номері 1996 року оголосили про вихід цифрового альбому ілюстрацій із титульними арт-роботами журналу. Диск отримав назву Mana no Memorial File (), де Ямасакі Вакана офіційно озвучила головну героїню.

Примітки

Посилання

Випуски журналу на archive.org