2-й кадетський імператор Петра Великого корпус () — військовий навчальний заклад Російської імперії, розташований у м. Санкт-Петербурзі.

Історія

У 1701 р. на новому гарматному дворі в Москві, були збудовані будівлі з для .

У 1712 р. Указом Петра I № 2467 від 16 січня було постановлено : «Школу інженерну помножити, саме: відшукати майстра із росіян, який би навчав цифри, чи на вежу для цього вчення посилати; і коли арифметику закінчать, вчити геометрію стільки, скільки до інженерства належить, а потім віддавати інженеру вчити фортифікацію».

У 1719 р. Указом Петра I від 17 березня № 3330 учнів Московської інженерної школи перевели у Санкт-Петербург в освічену там Інженерну роту .

У 1731 р. на Ливарному дворі в м. Санкт-Петербурзі було сформовано Санкт-Петербурзьку артилерійську школу зі штатом у 60 учнів. Школа ділилася на «арифметичну та інших наук» (яка у свою чергу поділялася на клас словесної науки, арифметичний клас та геометричний клас) та «креслярську».

В 1733 р. Інженерна школа була розміщена в дерев'яних спорудах, на ділянці, що належала Б. К. Мініху, а потім канцелярії головної артилерії та фортифікації — на березі .

У 1738 році третину учнів Санкт-Петербурзької школи було переведено до Москви до нової Інженерної школи.

У 1758 р. указом імператриці Єлизавети від 12 травня, Інженерна та Артилерійська школи були об'єднані в одну, яка отримала найменування Артилерійської та інженерної шляхетської (дворянської) школи. Начальником цієї шляхетської школи було затверджено інженер-капітана М. І. Мордвінова.

У 1762 р. указом Катерини II від 25 жовтня, Артилерійська та інженерна шляхетська (дворянська) школа була перетворена на Артилерійський та інженерний шляхетський кадетський корпус.

У 1800 р. 10 березня вийшов указ Павла I «Про іменування Артилерійського та інженерного кадетського корпусу 2-м Кадетським корпусом». За своєю структурою він був близький до 1-го кадетського корпусу; навчання у цих двох навчальних закладах стало здійснюватись за єдиною програмою.

14 березня 1807 р. при 2-му кадетському корпусі був створений «Волонтерний (Волонтерський) корпус», перейменований в 1808 р. на Дворянський полк при 2-му кадетському корпусі; 1 січня 1832 р. він був відокремлений від 2-го кадетського корпусу і став самостійним військово-навчальним закладом.

У 1810-х роках, вербованці Лубенського гусарського, , і уланських полків навчалися в чинах юнкерів, у Петербурзькому Дворянському кавалерійському ескадроні при 2-му кадетському корпусі, які були найрізноманітнішого віку, починаючи з дванадцятирічних хлопчиків і кінчаючи шістдесятирічних людей похилого віку, знаходилися особи, які мали георгіївські хрести за російсько-французьку війну 1812 року. Незручність спільного життя за подібних умов не забарилася виявитися і викликала необхідність розсортування юнкерів за віками і здібностями, а після видалення непридатного елемента, що залишилися, утворили кінний ескадрон і пішу команду в очікуванні отримати перший офіцерський чин.

17 травня 1863 р. 2-й кадетський корпус було реорганізовано у 2-у військову гімназію. У 1865 р. при ній були створені дворічні Вищі педагогічні курси з метою підготовки викладачів для військових гімназій Російської імперії; 22 червня 1882 р. 2-а військова гімназія була перетворена на 2-й кадетський корпус.

У 1912 р. Найвищим наказом по Військовому відомству від 16 січня — «За багаторічну та плідну діяльність» 2-му кадетському корпусу було присвоєно ім'я імператора Петра Великого, шифрування шефа на погони та спеціальний нагрудний знак.

Після державного перевороту комуністів у 1917 р., громадянської війни та інтервенції в Російській імперії, на еміграції, у Франції заіснувало «Об'єднання кадетів 2-го кадетського імператора Петра Великого корпусу», що налічувало 57 осіб на чолі з генерал-майором Нечволодовим .

Нині у будинках Другого кадетського корпусу (вулиця «Червоного Курсанта», будинки № 16, № 18) розташовується Військово-космічна академія імені О. Ф. Можайського.

Директори

до 1764 р. — підполковник М. І. Мордвінов 1764—1771 рр. — полковник М. С. Бегічов 1771—1782 рр. — генерал-майор М. І. Мордвінов 1783—1797 рр. — генерал-майор П. І. Меллісіно 1797—1799 рр. — генерал-майор О. І. Корсаков 1799—1800 рр. — генерал-майор А. А. Клейнміхель 1800—1804 рр. — генерал від інфантерії граф В. О. Зубов 1804—1815 рр. — генерал-майор А. А. Клейнміхель 1816—1831 рр. — генерал-майор граф Д. Д. Курута (фактичним директором з 1826 р. був М. І. Демідов) 1832—1835 рр. — генерал-майор А. І. Кеніг 1835—1840 рр. — генерал-майор Ф. Я. Миркович 1840—1849 рр. — генерал-майор А. І. Бібіков 1849—1855 рр. — генерал-майор Свити Й. І. В. Д. В. Путята 1855—1863 рр. — генерал-майор (з 17.10.1860 р. — генерал-лейтенант) П. О. Степанов 1863—1877 рр. — полковник (з 28.10.1866 р. — генерал-майор) Г. Г. Данилович 1877—1878 рр. — генерал-майор Г. П. Кузьмін-Караваєв 1878—1891 рр. — полковник (з 15.05.1883 р. — генерал-майор) А. М. Макаров 1891—1895 рр. — генерал-майор О. С. Курбатов 1895—1900 рр. — генерал-майор (потім — генерал від інфантерії) К. М. Дуроп 1900—1906 рр. — генерал-майор М. С. Сумароков 1906-після 1912 р. — генерал-майор О. К. Ліндеберг

Примітки

Джерела Греков Ф. В., «Краткий очерк военно-учебных заведений» (1700—1910). — , 1910 г. Историческое обозрение 2-го кадетского корпуса — , 1862 г. Исторический очерк 2-го кадетского корпуса 1712—1912 гг. : В 2 т. / Под общ. ред. [и с предисл.] генерал-майора А. К. Линдеберга; Сост. действит. чл. Импер. Рус. воен.-истор. общ-ва подполковник Н. П. Жервэ и приват-доцент В. Н. Строев. Т. 1. — : тип. Тренке и Фюсно, 1912 г. — XII, 464, 174 с., 5 л. портр.: ил. «Знамёна кадетских корпусов» // Военная быль. — 1952. — № 1.

Посилання 2-й Кадетский корпус Императора Петра Великого 1762 Второй кадетский корпус на сайте «Русская императорская армия».