Спортивний клуб «Славія» Прага () або просто «Славія» Прага — чеський футбольний клуб з міста Прага. Заснований 2 листопада 1892 рокуPřesně před 120 lety založili studenti Slavii, klub funguje dodnes, грає у Першій лізі Чехії. Домашні ігри, починаючи з сезону 2008-09, проводить на стадіоні «Фортуна Арена» місткістю 20 800 місцьEden Aréna.

За кількістю виграних трофеїв це історично другий найбільш успішний чеський футбольний клуб. За всю історію футболу, разом зі своїм принциповим празьким суперником, «Спартою», «Славія» належить до найпопулярніших клубів чеського футболуiDnes: Slavii se daří. A hned má víc fanouškůiDnes: Proč je sparťanů dvakrát víc — iDNES.cz 15. 1. 2007. «Славія» виграла 21 титул чемпіона країни, 11 разів ставала переможцем національного Кубка. У 1938 році клуб виграв Кубок Мітропи, попередник нинішніх європейських кубків. В них клуб також регулярно брав участь і найбільшим досягненням став півфінал Кубка УЄФА 1995-96. У сезоні Ліги чемпіонів 2007-08 «Славія» вперше за свою історію вийшла до групового етапу. У 2019 році «Славія» дійшла до чвертьфіналу Ліги Європи 2018-19, а також вдруге у своїй історії кваліфікувалася до групового етапу Ліги чемпіонів 2019-20. У сезоні 2020-21 клуб знову дійшов до чвертьфіналу Ліги Європи. У чемпіонському сезоні Першої ліги Чехії 2020-21 команда завершила весь сезон без поразок і встановила рекорд Чехії за найдовшою серією без поразок у вищому дивізіоні у 54 іграх між 2020 і 2021 роками.

Окрім чоловічого складу, празька «Славія» має резервну, молодіжну та жіночу команди.

Серед найбільш відомих гравців клубу є Ян Кошек, Франтішек Планічка, Антонін Пуч, Франтішек Свобода (останні троє — срібні призери чемпіонату світу 1934 року), Йозеф Біцан, Ян Лала (срібний призер чемпіонату світу 1962 року), Франтішек Веселий (чемпіон Європи 1976 року), Павел Кука, Владімір Шміцер (обидва — фіналісти чемпіонату Європи 1996 року) та Мілан Шкода.

Історія

Поява клубу З2 листопада 1892 року в празькому районі Виногради на зібранні Вищого літературно-риторичного клубу «Славія» () був заснований спортивний відділ «СК АЦОС Прага» ()HOUŠKA, Vítězslav; PROCHÁZKA, Pavel. Věčná Slavia. 3. vyd. Praha: Olympia, a. s., 2010. 246 s. ISBN 978-80-7376-200-1. S. 5-6. Dále jen HOUŠKA, Vítězslav, PROCHÁZKA, Pavel: Věčná Slavia., спрямований на підвищення спортивної активності серед студентів. 23 листопада 1892 року Вацлав Кубр обраний президентом цього клубу. Спочатку клуб заснували як співтовариство велосипедистів, але незабаром після створення він був розформований поліцією за нібито антиавстрійську діяльність.

31 травня 1895 року за ініціативою Ярослава Гаусмана заснована «СК Славія Прага» (), що стала наступницею АЦОС. Першим головою організації став Карел Анкрт. Незабаром після цього слов'янські кольори — червоний і білий — стали офіційними кольорами клубу, їх додали до червоної п'ятипроменевої зірки, один з кутів якої спрямований вниз. Офіційною формою стала розділена навпіл червоно-біла футболка, із зіркою на білій половині. Перше тренування відбулося в листопаді 1895 року на Імператорському лузі. Спочатку «Славія» грала лише тренувальні матчі. У неї не було свого постійного поля, тому матчі проходили в різних місцях Праги.

25 березня 1896 року команда здобула свою першу перемогу проти клубу «Прага» з рахунком 5:0.Přesně před 120 lety založili studenti Slavii, klub funguje dodnes — iDNES.cz За чотири дні, 29 березня, команда зіграла проти празької «Спарти» на Імператорському лузі. Зустріч завершилася нульовою нічиєю, в якій було скасовано гол «Спарти» через порушення правил. Цей матч став початком багаторічного суперництва між двома столичними клубами.SK Slavia Praha — Klub — Historie zápasů — 1896

На початку століття і перша світова війна З моменту створення клуб став панівним на чеській футбольній арені. Між 1896 і 1902 роками він виграв шість з дев'яти розіграшів неофіційного чемпіонату Чехії і МоравіїKolektiv autorů: Svět devadesáti minut, Olympia, 1980). При цьому більшість клубів з Богемії «Славія» перемагала з великим рахунком. Наприклад, головний суперник, «Спарта», зумів перемогти «Славію» лише у 7-му матчіDERBY Sparta — Slavia. У 1899 році «Славії» було надано поле для домашніх матчів у Летні. У тому ж році вона зіграла перший міжнародний матч з «Берліном» ().

У 1903 році до «Славії» перейшов Ян Кошек, що став одним з найкращих чеських гравців свого часу і до 1914 року забив 804 голи. За сезон 1911 року цей феноменальний футболіст забив 135 голів. У 1905 році клуб очолив шотландський тренер і колишній гравець «Селтіка» Джон Вільям Мадден, привнісши до клубу свої тактику і погляди на футбол, що згодом значно покращили гру команди і допомогли їй досягти істотного прогресу в чеському чемпіонаті. Маддену вдалося встановити гегемонію команди в чемпіонаті, яка тривала мало не 25 років, цей період пізніше назвуть «золотим століттям» для клубу. Крім цього шотландський фахівець тренував збірну Богемії, що здебільшого складалася із гравців «Славії» і в 1911 році виграла чемпіонат Європи серед аматорів у ФранціїСтаття у газеті «La Semaine Sportive», Dunkerque Sports, ст 143,‎ 4 червня 1911.

У 1901 році в Летні була побудована перша трибуна клубного стадіону, який поступово розширювався. На початку століття «Славія» була найсильнішим клубом країни, тому здебільшого виступала на міжнародній арені. У першому десятилітті XX століття «Славія» неофіційно вважалась одним з найкращих футбольних клубів в континентальній Європі, де обігрувала європейські відомі клуби, зокрема «Расінг» Париж (8:0) у 1901 році, «Будапешт ТК» (12:0) та «Рапід» Відень (14:1) у 1903 році, «Саутгемптон» (4:0) у 1905 році, «Селтік» (3:3) та «Баварію» Мюнхен (13:0) у 1906 році, а також «Мідлсборо» (3:2) у 1908 році.

Втім 1908 року на вимогу Австро-Угорщини ФІФА вилучила з числа своїх членів футбольну федерацію Богемії. Це зумовило значне зменшення міжнародних матчів для «Славії». Чеські клуби відмовились приєднатися до Австрійської футбольної федерації. Частково ізольована від міжнародних матчів, «Славія» долучилася до участі у місцевому Кубку милосердя і в період з 1909 по 1916 рік чотири рази вигравала турнір. Також «Славія» здобула перший чемпіонський титул Богемії в 1913 році і повторила це досягнення у розіграші 1915 року.

Формування ліги та перші професійні розіграші (1925—1932) З 1918 року, одразу після завершення Першої світової війни і створення незалежної Чехословаччини, регулярно став проводитись Середньочеський кубок, що став заміною Кубка милосердя. У цьому турнірі «Славія» також стала головним фаворитом. За час проведення цього змагання вона виграла в цілому 10 разів, що є рекордом турніру.

1925 року створено професіональну лігу і вперше проведено чемпіонат Чехословаччини. У першому матчі турніру «Славія» обіграла «Лібень» (Прага) з рахунком 9:3, і в підсумку стала першим професіональним чемпіоном Чехословаччини, обійшовши за додатковими показниками «Спарту». Наступні три розіграші «Славія» ставала другою і лише 1929 року повернула собі звання чемпіона країни, зберігаючи його і протягом наступних двох сезонів. Після закінчення сезону 1929/30 команду покинув тренер Джон Вільям Мадден, який працював там з лютого 1905 року, понад 25 років. При цьому у своєму останньому сезоні він виграв з командою чемпіонат, не втративши жодного очка, — 14 перемог у 14 матчах, а також став фіналістом міжнародного турніру Кубок Націй 1930 року. Завоювавши п'ятий титул чемпіона у сезоні 1930/31, «Славія» зрівнялась зі «Спартою» за кількістю титулів.

Крім цього, команда почала стабільно виступати на міжнародному Кубку Мітропи, клубному турнірі, до якого допускались призери центральноєвропейських чемпіонатів, або володарів національних кубків. «Славія» дебютувала на турнірі у першому розіграші 1927 року, де в чвертьфіналі легко пройшла угорський «Уйпешт» (4:0, 2:2), втім у півфіналі поступилась віденському «Рапіду» (2:2, 1:2). Надалі празький клуб зіграв у всіх без винятку довоєнних розіграшах до турніру 1939 року. У перші роки існування Кубка «Славія», на відміну від свого головного конкурента «Спарти», не могла здобути трофей. У турнірі 1929 року «Славія» вперше вийшла у фінал, де розгромно поступилась «Уйпешту» (1:5, 2:2). Вдруге близькою до виходу у фінал празька команда була на Кубку Мітропи 1932 року. Там у першому півфіналі з рахунком 4:0 був розбитий італійський «Ювентус». Матч відрізнявся надмірним рівнем грубощів. Гравці і навіть тренери постійно намагалися вплутатися в бійку, і поліції доводилося чергувати біля лав запасних, іноді вибігаючи і на поле. Передбачалося, що у матчі-відповіді також можуть бути провокації, тому на гру було залучено велику кількість поліції і військових. Італійські вболівальники з перших хвилин поєдинку у Турині почали кидати на поле каміння, а кожен доторк м'яча гравцями «Славії» супроводжувався огульним свистом на стадіоні. На самому початку другого тайму матчу за рахунку 2:0 на користь «Ювентуса» з трибуни прилетів камінь, що потрапив у голову чеського воротаря Планічки, який впав, втративши свідомістьісторія матчів на сайті slavia.cz. Коли вдалося привести воротаря до тями, «Славія» вирішила не продовжувати матч і пішла з поля. Чеські гравці замкнулися в роздягальні, яку оточили розлючені італійські фанати. Лише кордон з півтори тисячі солдатів регулярної армії та поліції зуміли стримати їх натискКубок, якого більше немає. За правилами Кубку, команді, яка відмовилася продовжувати матч, зараховувалась поразка 0:3, за якої «Ювентус» програвав із загальним рахунком 3:4 і не потрапляв у фінал. Тому виник варіант з проведенням додаткового поєдинку на нейтральному полі. Однак сторонам не вдалося домовитися, і, урешті-решт, керівництво турніру вирішило дискваліфікувати обидві команди. В результаті переможець другого півфіналу, італійський клуб «Болонья», став володарем срібної чашіКубок Мітропи 1932 року — rsssf.com.

Роки найбільших успіхів (1932—1939) Міжвоєнний період став найуспішнішим в історії «Славії», коли команда виграла 13 чемпіонських титулів. У 1934 році клуб був базовим для збірної Чехословаччини, що взяла срібні нагороди на чемпіонаті світу 1934 року — в фінальному матчі вийшли на поле вісім представників «Славії», в тому числі капітан і легендарний воротар Франтішек Планічка і найкращий бомбардир в історії збірної Чехословаччини Антонін Пуч.

У сезоні 1931/32 «Славія» стала другою і після трьох років чемпіонств віддала титул головному супернику — «Спарті». Втім після цього знову пішла серія із трьох титулів чемпіона Чехословаччини поспіль. Загалом 8 титулів означало одноосібне лідерство над «Спартою», що мала тільки шість перемог. Втім надалі «Славія» збавила оберти і аж до моменту вторгнення нацистських військ навесні 1939 року виграла лише одне чемпіонство у сезоні 1936/37. У цьому розіграші команда також вперше вирушила на матч чемпіонату на літаку — на гру проти «Русі» (Ужгород). По завершенні того сезону ужгородська команда вилетіла з вищого дивізіону, проте основний воротар, українець Олекса Бокшай перейшов у «Славію», ставши дублером ПланічкиОсновоположник воротарської школи на Закарпатті. На чемпіонаті світу 1938 року Планічка отримав травму і був змушений завершити кар'єру «Controversies: Battle of Bordeaux»  — hinduonnet.com — The Hindu newspaper, India, 2002., в результаті чого Бокшай став основним воротарем команди.

Віце-чемпіони світу 1934 рокуУчасники фіналуФрантішек Планічка, Ладислав Женишек, Рудольф Крчил, Штефан Чамбал, Антонін Пуч, Їржі Соботка, Франтішек Свобода, Франтішек ЮнекРезерв Властиміл Копецький, Адольф Шимперський, Антонін Водічка

Кубок Центральної Європи 1938