Романас Пранович Жебенка (25 листопада 1906, Расейняй — 10 липня 1964, Байсогала) — литовський радянський агроном і зоотехнік, кандидат сільськогосподарських наук з 1948 року; господарський, державний і політичний діяч. У 1940 році обраний депутатом Народного Сейму; депутат Верховної Ради Литовської РСР 1-го, 5-го та 6-го скликань. У 1954—1961 роках — кандидат у члени Центрального Комітету Комуністичної партії ЛитвиRomanas Žebenka / Raseinių Marcelijaus Martinaičio viešoji biblioteka. . Чоловік художниці, педагогині та політичної діячки Ірени Жебенкене-Тречіокайте.

Життєпис Народився року в місті Расейняї (нині Каунаський повіт Литви). У 1932 році закінчив Сільськогосподарську академію в Дотнуві.

Працював інструктором тваринництва в Кретингському та Утенському повітах. У 1939 році проходив стажування в Данії та Швеції. У 1940 році обраний депутатом Народного Сейму. У 1940—1941 та 1944—1946 роках — начальник відділу тваринництва Народного комісаріату сільського господарства Литовської РСР.

У Червоній армії з 20 січня 1942 року. Брав участь у німецько-радянській війні. У 1942—1943 роках служив у 16-й стрілецькій дивізії. Мав військове звання старшого лейтенанта інтендантської службиЖебенка Романас Пранович / Память народа. .

У 1943 році обіймав посаду головного зоотехніка Народного комісаріату сільського господарства РРФСР; у 1946—1947 роках — заступник міністра тваринництва Литовської РСР; у 1947—1952 роках — завідувач відділу тваринництва Народного комісаріату сільського господарства Литовської РСР, завідувач сектору тваринництва Інституту сільського господарства, заступник директора; у 1952—1964 роках — директор Інституту тваринництва, заснованого за його ініціативою; з 1960 року також завідувач відділу скотарства. У 1958 році разом з іншими підготував систему розведення тварин, за якою литовське тваринництво розвивалося до 1970 року.

Помер у Басогалі 10 липня 1964 року.

Вшанування У Басогалі іменем вченого названа вулиця, на якій, в Садибі Байсогалі, знаходится занований ним Інститут тваринництва Литовського університету медичних наук.

Примітки

Література