Молдавсько-польська війна 1502—1510 років (також Польсько-молдавська війна 1502—1510) — збройний конфлікт між Королівством Польським та Молдавським князівством, яке підтримувала Османська імперія. Основним предметом суперечки було володіння прикордонним регіоном Покуття. Завершилася перемогою Польщі та підписанням Кам'янецького миру 22 січня 1510 року, за яким господар Богдан III Сліпий остаточно відмовився від претензій на Покуття, а також від зазіхань на шлюб із польською принцесою Єлизаветою Ягеллонкою.

Передумови Покуття тривалий час залишалося предметом гострих територіальних суперечок між Польщею та Молдавським князівством, починаючи ще з кінця XIV століття, коли господар Петру I взяв грошову позику у польського короля Владислава II Ягайла під заставу цього регіону. Після поразки польського короля Яна I Ольбрахта під час молдавського походу 1497 року відносини між державами залишалися напруженими.

У вересні 1502 року молдавський господар Штефан III Великий вирішив скористатися внутрішньою нестабільністю в Польському королівстві, опустошливими набігами кримських татар на південні землі та облогою Смоленська військами Московської держави, щоб учергове захопити Покуття. У цьому його підтримала місцева православна людність та частина руської (української) шляхти.

Перебіг війни

У 1504 році, після смерті Штефана III Великого, престол Молдавії посів його син Богдан III. Новий господар прагнув зміцнити своє становище династичним союзом та запропонував шлюб із сестрою польського короля Александра Ягеллончика — Єлизаветою Ягеллонкою. Введений в оману обіцянками польського дипломата, великого маршалка коронного Станіслава Ходецького, Богдан III у вересні 1505 року погодився вивести свої війська з Покуття.

Однак після смерті короля Александра Ягеллончика у 1506 році з'ясувалося, що польська сторона відхилила пропозицію про шлюб. Обурений Богдан III знову зайняв Покуття та вдерся на Поділля. У відповідь коронний гетьман Миколай Каменецький на чолі 3-тисячного загону увійшов на Покуття, вибив звідти молдавські залоги, перетнув кордон і завдав поразки декільком тисячам молдавських вояків, після чого повернувся до Польщі.

Влітку (у червні) 1509 року Богдан III здійснив новий масштабний похід на Червону Русь та Поділля. Молдавські війська опустошили землі, спалили Рогатин, намагалися обложити Львів і Кам'янець-Подільський, а під час відступу знову окупували Покуття.

Для відсічі загарбникам польська сторона зібрала близько 20 000 вояків (посполите рушення, загони поточної оборони та наймані війська) під командуванням великого гетьмана коронного Миколая Каменецького. Польська армія опанувала Покуття та вдерлася на територію Молдавського князівства з метою захопити його столицю — Сучаву. Після тритижневої безрезультатної облоги Сучави польські війська розпочали відступ, оминаючи Буковину зі сходу.

Битва під Хотином (1509) Докладніше: Битва під Хотином (1509)

4 жовтня 1509 року під час переправи польської армії через Дністер поблизу Хотинської фортеці молдавське військо під командуванням воєводи Копача, підтримане османськими підрозділами, раптово атакувало поляків.

Атака здійснювалася з північного заходу, з боку фортеці, вниз по крутому схилу. Коли частина посполитого рушення вже переправилася на інший берег, на придворні хоругви та наймані загони випав основний удар ворога. Попри несподіваність, польські війська не піддалися паніці й швидко вишикувалися для бою. Під час битви польська кіннота непомітно здійснила фланговий маневр, зайшла в тил молдавським військам із заходу та завдала вирішального удару.

Атака з тилу спричинила паніку в лавах молдаван, яка переросла у хаотичну втечу. У ході переслідування поляки захопили в полон багато молдавських можновладців та бояр, 50 з яких згодом були страчені (через відрубання голови).

Наслідки Поразка під Хотином та загроза подальшого протистояння змусили Богдана III піти на переговори. 22 січня 1510 року в Кам'янці-Подільському було підписано мирний договір.

За умовами Кам'янецького миру: Молдавське князівство остаточно відмовлялося від будь-яких претензій на Покуття. Господар Богдан III Сліпий анулював шлюбні плани щодо принцеси Єлизавети Ягеллонки та повернув шлюбний контракт. Відновлювалися мирні та торговельні відносини між Королівством Польським і Молдавським князівством.

Покуття залишалося у складі Польщі аж до першого поділу Речі Посполитої 1772 року, хоча спроби його відвоювати пізніше робив господар Петро IV Рареш у 1530-х роках.

Див. також Битва під Хотином (1509) Польсько-молдавські війни Польсько-турецькі війни Богдан III Сліпий Миколай Каменецький

Примітки

Джерела та література Грушевський М. С. Історія України-Руси. Том IV. — К., 1993. — 544 с. — ISBN 5-12-003208-1. Spieralski Z. Awantury mołdawskie. — Warszawa: Wiedza Powszechna, 1967. — S. 64–71. Plewczyński M. Wojny i wojskowość polska w XVI wieku. Tom I: Lata 1500—1548. — Zabrze: Inforteditions, 2011. — S. 149—156. — ISBN 978-83-89943-64-4. Bielski M. Kronika polska. — Sanok, 1856. — T. 3, Księga 6. — S. 952—954.