Раундгед (англ. Roundhead, також відомий як Stayeghtha, Stiahta, Bark Carrier; бл. 1760 — 1813) — військовий вождь племені вайандотів (гуронів), союзник Текумсе під час Англо-американської війни 1812—1815 років.
Ранні роки та діяльність Раундгед народився близько 1760 року поблизу річки Сандаскі на території Нової Франції (нині штат Огайо). Він став вождем вайандотів у районі Сандаскі, а згодом перебрався до Браунстауна, де приєднався до антиамериканського руху Текумсе.
У 1794 році Раундгед брав участь у битві біля Фоллен-Тімберз як військовий вождь під проводом Тархе. Наступного року він підписав Грінвільський договір, за яким корінні народи поступилися більшою частиною сучасного Огайо та частиною Індіани. У вересні 1800 року він також підписав угоду з британською короною про передачу близько 2500 акрів землі на канадському боці річки Детройт.
Невдовзі після Грінвільського договору Раундгед залишив посаду військового вождя під керівництвом Тархе й приєднався до Текумсе під час розпалу війни Текумсе. У 1810 році він очолив раду, яка засудила до смерті його брата, вождя вайандотів Лезерліпса, за звинуваченням у чаклунстві — це було пов'язано з політичними мотивами, оскільки Лезерліпс виступав проти конфедерації Текумсе та продавав землі корінних народів Вільяму Генрі Гаррісону.
Англо-американська війна
Під час війни 1812 року Раундгед був другим за старшинством після Текумсе серед індіанських союзників британських сил полковника Генрі Проктера. Він брав участь у битві при Браунстауні 5 серпня 1812 року та битві при Магуазі 9 серпня. Після цих боїв Текумсе подарував Раундгеду пояс, отриманий від генерала Айзека Брока, зазначивши, що ця честь має належати старшому й досвідченішому воїну; Раундгед, однак, не носив його, щоб не викликати заздрощів серед інших вождів. Згодом він допоміг у захопленні форту Детройт під час облоги Детройта 15 серпня, а також брав участь в окупації форту Маямі у вересні 1812 року.
Найвизначнішим досягненням Раундгеда стала участь у другій битві на річці Рейзін 22 січня 1813 року. Оскільки Текумсе був відсутній, командування індіанськими силами перейшло до Раундгеда, якому допомагав вождь вайандотів Вок-ін-де-Вотер. Близько 800 індіанських воїнів разом із 597 британськими солдатами Генрі Проктера завдали нищівної поразки американському загону. Раундгед особисто захопив американського бригадного генерала Джеймса Вінчестера й передав його Проктеру. Пізніша традиція стверджувала, що він зняв із Вінчестера частину однострою й надягнув її на себе; із цим епізодом також пов'язані розповіді про захоплення генерала майже в нічній білизні.
Навесні 1813 року Раундгед разом із Текумсе командував приблизно 1200 союзними воїнами під час облоги форту Мейгс (28 квітня — 9 травня). Його брат Жан-Батіст загинув у цих боях. У вересні 1813 року американський генерал Вільям Генрі Гаррісон характеризував Раундгеда як вождя, що повністю перебував на боці британців.
Смерть Раундгед помер у 1813 році. За даними Dictionary of Canadian Biography, він помер у районі річки Детройт, імовірно незадовго до Битви на Темзі. Генрі Проктер у листі від 23 жовтня 1813 року писав: «Індіанська справа і наша зазнали серйозної втрати зі смертю Раундгеда». Деякі джерела, зокрема Canadian Encyclopedia, відносять його до вождів, які загинули в битві 5 жовтня 1813 року, де поліг і Текумсе. Точна дата й обставини смерті не встановлені.
Вшанування На честь Раундгеда названо Roundhead Township і населений пункт Roundhead в окрузі Гардін, штат Огайо. Тауншип було організовано в 1832 році, а поселення виникло на місці колишнього вайандотського села
Примітки
.