Ґарутіїт — дуже рідкісний мінерал з класу самородних елементів з хімічним складом (Ni, Fe, Ir) і, таким чином, хімічно є природним сплавом, точніше інтерметалевою сполукою нікелю, заліза та іридію.
Ґарутіїт кристалізується в гексагональній кристалічній системі, але досі його було знайдено лише у формі пористих зерен (кристалітів) неправильної або виноградоподібної форми розміром приблизно до 110 мкм. Мінерал непрозорий у всіх своїх формах і має металевий блиск на поверхні своїх зерен від сталево-сірого до сіро-чорного кольору. У плоскополяризованому світлі ґарутіїт виглядає білим. Однак колір його риси завжди чорний.
Етимологія та історія Ґарутіїт вперше був виявлений у 2008 році під час аналізу важких мінералів з нікелевої руди кар'єру Лома-Пеґера (18° 59′ 24 Пн.ш., 70° 19′ 23 Зх. д.) приблизно 11 км на північний схід від Бонао в Домініканській Республіці. Перший опис було зроблено в 2010 році дослідницькою групою в складі Ендрю М. Макдональда, Хоакіна А. Проензи, Федеріки Заккаріні, Миколи С. Рудашевського, Луї Дж. Кабрі, Кріса Дж. Стенлі, Володимира Н. Рудашевського, Джоан С. Мелгарехо, Джона Ф. Льюїса, Франсіско Лонґо та Рональда Дж. Баккера.
Назва була дана на честь австрійського професора Джорджо Ґаруті (* 1945), а саме на відзнаку його внеску в розуміння мінералогії елементів платинової групи. Повний опис мінералу та обрана назва були подані на розгляд до Міжнародної мінералогічної асоціації (IMA) (реєстраційний номер IMA 2008-055) та затверджені через рік після відкриття.
Типовий матеріал, тобто зразки мінералів з типової місцевості Лома-Пеґера, зберігаються в Мінералогічному музеї Університету Льобена в Австрії під каталожним номером 8241.
Українська назва ґарутіїт затверджена саме в такій транскрипції Термінологічною комісією Українського мінералогічного товариства (УМТ) (IMA 2020—099); на честь Джорджо Ґаруті.
Класифікація Ґарутіїт визнаний Міжнародною мінералогічною асоціацією (IMA) у 2008 році, він не входить до класифікації мінералів Штрунца (8-е видання), яка застаріла з 2001 року. Лише в «Довіднику мінералів лазуриту» Стефана Вайса, який, з поваги до приватних колекціонерів та інституційних колекцій, досі дотримується класичної системи Карла Гуґо Штрунца, мінерал отримав системний номер І/А.13-18.
9-е видання запровадженої Штрунцом та Ернестом Генрі Нікелем у 2001 році та використовуваної IMA класифікації мінералів Нікеля — Штрунца відносить ґарутіїт до класу «самородних елементів», а саме до розділу «метали та інтерметалеві сполуки». Мінерали в цьому розділі за металами, що переважають у сполуці, класифікуються за сімействами металів відповідно до їх споріднених властивостей. Ґарутіїт знаходиться тут у підрозділі «Елементи платинової групи (PGE)» відповідно до його складу, де він разом з гексаферумом, осмієм, рутеніридосміном та рутенієм утворює групу рутенію з систематичним номером 1.AF.05.
Навіть класифікація мінералів Дана, яка переважно використовується в англомовних країнах, відносить ґарутіїт до класу «елементів» та до однойменного підрозділу. Тут його можна знайти разом з осмієм, рутенієм, рутеніридосміном, гексаферумом та гексамолібденом у «групі осмію (просторова група P63/mmc)» з системним номером 01.02.02 у підрозділі 01.02 «Елементи: метали та сплави платинової групи».
Хімія Загалом 42 аналізи 27 зерен за допомогою електронного мікрозонда (див. також електронний мікроскоп) дали хімічний склад 27,91 % нікелю (Ni), 19,94 % заліза (Fe), 43,78 % іридію (Ir), 6,98 % платини (Pt), 0,55 % кобальту (Co), 0,43 % міді (Cu), 0,50 % рутенію (Ru), 0,74 % родію (Rh) та 0,67 % осмію (Os) (усі значення у вагових %). Це відповідає емпіричній формулі (Ni0,421Fe0,316Ir0,202Pt0,032Co0,008Cu0,006Rh0,006Ru0,004Os0,003)Σ1 або спрощеній (Ni, Fe, Ir).
Кристалічна структура Ґарутіїт кристалізується у гексагональній сингонії в просторовій групі P63/mmc (№ 194) з параметрами ґратки a = 2.6939 Å та c = 4,2732 Å, а також двома формульними одиницями на елементарну комірку.
Утворення та місцезнаходження Ґарутіїт, ймовірно, утворюється вторинно за низьких температур під час постмагматичних процесів, таких як серпентинізація та/або латеритизація.
У типовій місцевості та поки що єдиному відомому (станом на 2017 рік) місці знаходження - кар'єрі Лома-Пеґера - ґарутіїт був виявлений у важкомінеральних концентратах подіформних хромітитових відкладень в офіолітових породах, де він трапляється в парагенезисі з аваруїтом, залізовмісним хромітом, різними мінералами хлоритової та серпентинової груп, гексаферумом, ірарситом, лауритом та самородним рутенієм.
Література
Посилання Garutiit у Атласі мінералів Garutiite у Mindat.org American-Mineralogist-Crystal-Structure-Database – Garutiite.
Посилання Fundpublication-placeliste für Garutiit beim Mineralienatlas und bei Mindat, abgerufen am 2. Mai 2020.