Надлишкова мережева буферизація () — це небажана затримка, яка виникає через те, що буфер маршрутизатора або іншого мережевого обладнання накопичує занадто багато пакетів даних. Bufferbloat також може спричиняти варіацію затримки пакетів (також відому як джиттер), а також зменшувати загальну пропускну здатність мережі. Коли маршрутизатор або комутатор налаштований на використання надмірно великих буферів, навіть дуже високошвидкісні мережі можуть стати практично непридатними для багатьох інтерактивних застосунків, таких як передавання голосу через IP (VoIP), Потокове мультимедіа, онлайн-ігри і навіть звичайний вебперегляд.
Деякі виробники комунікаційного обладнання закладали непотрібно великі буфери в деякі свої мережеві продукти. У такому обладнанні bufferbloat виникає, коли мережеве з'єднання стає перевантаженим, через що пакети протягом тривалого часу залишаються в черзі в цих буферах збільшеного розміру. У системі черг «першим прийшов — першим вийшов» надмірно великі буфери призводять до довших черг і більшої затримки, але не покращують пропускну здатність мережі. Він також може бути спричинений певними повільними з'єднаннями, які перешкоджають своєчасній доставці інших пакетів.
Явище bufferbloat було описано ще 1985 року. Ширшої уваги воно набуло починаючи з 2009 року.
За даними деяких джерел, найчастішою причиною високої затримки («лага») в онлайн-відеоіграх є bufferbloat у локальній домашній мережі. Висока затримка може зробити сучасні онлайн-ігри неможливими.
Див. також Explicit Congestion Notification Блокування початку черги
Примітки