Менхес був давньоєгипетським чиновником, який служив сільським писарем Керкесіріса до 119 року до н. е. і до 110 року до н. е. Він жив у птолемеївський період, коли Єгиптом правила грецька династія. Він також був відомий під грецьким ім'ям Асклепіад і, можливо, походив від грецьких поселенців, хоча про його особисте життя відомо небагато.
До його службових обов'язків належали облік використання земель і сільського господарства в Керкесірісі, а також визначення податків, які належало сплачувати фараонові. У 118 році до н. е. його виправдали за звинуваченням у замаху на вбивство, після чого він звернувся по царський захист від переслідувань. Соціальна нестабільність ускладнювала виконання його обов'язків: деякі його колеги-писарі оголосили страйк у 118–117 роках до н. е., а в 114 році до н. е. селяни села, які обробляли царські землі, також оголосили страйк. Царський уряд надав Менхесу земельну ділянку у 113 або 112 році до н. е., хоча такі наділи зазвичай призначалися військовослужбовцям. У 111 році до н. е. Менхес ділив посаду писаря з Петесухосом, який наступного року змінив його.
Точне місцезнаходження Керкесіріса невідоме, а єдиним відомим свідченням про життя Менхеса є колекція збережених папірусних документів із його писарської контори. У I столітті до н. е. ці папіруси повторно використали для обгортання муміфікованих крокодилів у храмі міста Тебтуніс. Папіруси повторно відкрили у 1900 році, коли англійські археологи Бернард Пайн Гренфелл та Артур Суррідж Гант розкопували некрополь храму. Протягом наступних 38 років Гант, Гренфелл та інші дослідники перекладали папіруси англійською мовою. Сукупність цих папірусів зазвичай називають «архівом Менхеса»; вони є частиною архіву Тебтуніса, що зберігається в Банкорфтській бібліотеці Каліфорнійського університету в Берклі. Вони є важливим джерелом інформації про життя Єгипту в птолемеївський період, зокрема про сільськогосподарські практики та місцеве управління.
Історичне тло Менхес жив у птолемеївський період, який розпочався після завоювання Єгипту Александром Македонським у 332 році до н. е. Після смерті Александра у 323 році до н. е. Єгиптом правив грецький полководець Александра Птолемей I (правив у 323–282 роках до н. е.), який заснував династію Птолемеїв.
Менхес жив і працював у селі Керкесіріс. Точне місцезнаходження села невідоме, хоча воно розташовувалося десь у оазі Фаюм. Імовірно, його заснували на початку III століття до н. е., коли Птолемеї розпочали масштабні проєкти з освоєння земель в оазі. У цей період Птолемеї надавали земельні наділи птолемеївським воїнам, які оселялися в єгипетських селах. Ця політика призвела до переселення великої кількості грецьких іммігрантів у єгипетську сільську місцевість. Керкесіріс був заснований із наміром заселити його греками, і значна частина його земель була передана воїнам.
Біографія
Раннє життя та родина Менхес у ієрогліфах mnḫ
Карта Нижнього Єгипту (бл. 305–30 рр. до н. е.) із позначеним розташуванням Фаюма
Обставини життя Менхеса відомі лише завдяки збереженим папірусним листам, які він писав або отримував як писар. У цих документах збереглося небагато особистих відомостей про Менхеса, а дата його народження невідома. Менхес був одним із кількох синів Петесухоса та Тасіс. Серед його братів був Полемон, який був епістатом, тобто головним адміністратором Керкесіріса.
Іншого чоловіка, Местасутміса, також вважають можливим братом Менхеса, оскільки вони були діловими партнерами й обидва мали батька на ім'я Петесухос. Папіролог Артур Вергоогт вважає це ототожнення непевним, оскільки Петесухос було поширеним ім'ям у птолемеївському Єгипті.
Ім'я «Менхес» (давньогрецькою: Μένχες) є еллінізованою формою Менех (mnḫ), що єгипетською означає «той, хто є досконалим». Менхес також був відомий під грецьким ім'ям «Асклепіад» (Ἀσκληπιάδης). У птолемеївському Єгипті було звичайним явищем мати подвійне ім'я: люди використовували грецьке або єгипетське ім'я залежно від ситуації. Сільські писарі зазвичай використовували свої єгипетські імена, і Менхес переважно користувався саме своїм єгипетським ім'ям. Інші чоловіки його родини також частіше використовували єгипетські імена, ніж грецькі.
У договорі 112 року до н. е. Менхеса та його батька названо «греком країни», що може означати, що вони походили від грецьких іммігрантів, які асимілювалися з єгипетською культурою. Історикиня Крістель Фішер-Бове припустила, що родина могла бути єгипетською, яка асимілювалася з грецькою культурою, і, можливо, мала одного грецького предка. Інша можливість полягає в тому, що Менхеса та його батька називали греками для позначення їхнього привілейованого податкового статусу; у птолемеївському Єгипті після III століття до н. е. етнічні позначення іноді використовувалися для визначення правового статусу та професії.
Писарська діяльність Менхес обіймав посаду комограматея (давньогрецькою: κομογραμματεύς), тобто «сільського писаря», що надавало йому престижу та впливу в громаді. Писарська адміністрація існувала в Єгипті ще з Стародавнього царства (бл. 2700–2200 рр. до н. е.) і продовжувала існувати в птолемеївський період. Діойкет, або головний міністр фінансів Єгипту, відповідав за призначення сільських писарів. Сільські писарі були найнижчими за рангом чиновниками адміністрації, нижчими за писарів топархій (топограматеїв), які керували районами в межах нома, та царських писарів (басилікос граматеус), які керували цілою провінцією. Більшість писарів були корінними єгиптянами й повинні були бути двомовними, володіючи єгипетською та грецькою мовами, хоча найвищі рівні птолемеївського уряду перебували під грецьким контролем.
Менхеса вперше призначили сільським писарем у якийсь момент до 119 року до н. е. У документі, написаному Менхесом, згадується призначення нового писаря для неназваного села у 123 або 122 році до н. е.; можливо, це була дата, коли він уперше став писарем. 25 травня 119 року до н. е. Менхес подав заявку на повторне призначення сільським писарем, пообіцявши орендувати в царського уряду 10 арур (6,7 акра або 2,7 га) сільськогосподарських земель. Вважається, що обробіток та освоєння непродуктивних земель були формальною передумовою для призначення. Він також пообіцяв поставити значну кількість зерна; це могло бути хабарем урядовцеві або подарунком селянам в обмін на їхню підтримку. Менхес пообіцяв, що частину цієї плати внесе сам, а решту надасть Доріон, заможний політик зі столиці Єгипту Александрії. Зрештою Доріон оплатив усі витрати, пов'язані з повторним призначенням Менхеса. Невідомо, чому Доріон підтримував Менхеса. 20 серпня 119 року до н. е. царський писар поновив Менхеса на посаді сільського писаря на новий термін.
Монета Птолемея VIII
Рельєф Клеопатри II та Клеопатри III з Ком-Омбо
Основними обов'язками Менхеса були облік земель і населення села, а також визначення податків і орендної плати, які належало сплачувати фараонові. Він проводив детальні земельні обстеження та вів повний реєстр сільськогосподарських земель села, включаючи записи про вирощувані культури та результати кожного врожаю. Він контролював посівну, збирання врожаю, іригаційні проєкти та інші громадські роботи. Менхес щонайменше тричі їздив до Александрії на засідання, які проводив діойкет. Він також відвідував Крокодилополь, місто в оазі Фаюм, щоб обговорювати сільськогосподарські обстеження з царським писарем.
Період діяльності Менхеса збігся з економічними та соціальними заворушеннями після громадянської війни, яку вели Птолемей VIII та Клеопатра III проти Клеопатри II. Хоча війна завершилася у 124 році до н. е., коли троє фараонів погодилися правити разом, порядок у всьому Єгипті було відновлено лише через кілька років. Під час післявоєнних заворушень багато селян залишали свої села й ставали розбійниками, через що поля залишалися необробленими. Місцеві чиновники стягували із селян надмірні побори, ігноруючи такі права, як право притулку. У міру погіршення економіки ціни на основні товари зростали через інфляцію. Відтік орендарів із Керкесіріса призвів до втрати податкових надходжень, а 12 колег Менхеса-писарів оголосили страйк у 118–117 роках до н. е. Усе це ускладнювало Менхесу виконання його обов'язків писаря.
Суд у справі про вбивство та подальша кар'єра 7 грудня 118 року до н. е. Менхеса, його брата Полемона та двох їхніх супутників заарештували за підозрою в замаху на вбивство. Їх звинуватили у спробі отруїти чоловіка на ім'я Харіотес, який був громадянином Крокодилополя. Групу судили й 9 грудня виправдали. Після виправдання Менхес продовжував побоюватися наклепу та помсти через цей інцидент. У травні 117 року до н. е. він надіслав петицію Птолемею VIII, Клеопатрі II та Клеопатрі III з проханням захистити його від переслідувань. Менхес, можливо, хотів покращити свою репутацію перед перевіркою сільських писарів, запланованою на літо 117 року до н. е. Під час цієї перевірки царські чиновники заарештували кількох писарів за службові порушення, щоб показати приклад належної поведінки.
Коли Менхес перебував у Крокодилополі в 114 році до н. е., він дізнався, що селяни, які обробляли царські землі в його селі, оголосили страйк. 9 листопада 114 року до н. е. він повідомив про страйк царських писарів. Страйк значно скоротив сільськогосподарські доходи села наступного року, і невідомо, чи були вимоги селян задоволені, чи їх замінили іншими землеробами.
У 113 або 112 році до н. е. Менхес отримав від держави 20 арур (13,4 акра або 5,4 га) заболочених сільськогосподарських земель. Землю надали йому через клерухію, систему, за якою держава розподіляла земельні ділянки між окремими особами як компенсацію за службу. Клерухічні землі зазвичай надавалися лише членам птолемеївської армії або поліції, а не цивільним чиновникам на кшталт Менхеса. Історикиня Дороті Дж. Кроуфорд припустила, що Менхес міг отримати клерухічну землю в рамках нової царської політики, запровадженої для збільшення податкових надходжень шляхом заохочення обробітку раніше непродуктивних земель.
Починаючи з 111 року до н. е., Менхес ділив посаду писаря з чоловіком на ім'я Петесухос, який, можливо, був членом його родини. Ймовірно, спільне перебування на посаді було періодом навчання Петесухоса, який у 110 році до н. е. змінив Менхеса на посаді сільського писаря.
Архів Менхеса Муміфіковані крокодили зі Стародавнього Єгипту
Колекція папірусів, яку зазвичай називають «архівом Менхеса», містить приблизно 200 документів, написаних або отриманих сільським писарем Керкесіріса. Більшість із них було створено під час перебування Менхеса на посаді, хоча колекція також містить документи його попередника та наступника.
Ці папіруси були викинуті з писарської контори, а потім іншими людьми повторно використані як матеріал для письма між 105 і 99 роками до н. е. Папіруси з писарських контор часто використовували повторно, оскільки папірус був дорогим матеріалом. Папірусний документ можна було використати повторно, зіскобливши або стерши чорнило, або написавши на його чистому зворотному боці. Великі сувої з писарських архівів часто розрізали на менші частини під час повторного використання. На зворотному боці деяких повторно використаних документів із контори Менхеса писали уривки текстів, зокрема гумористичні вислови та фрагменти епічної поезії.
Після 91 року до н. е. ці папіруси знову переробили: ними набивали та обгортали муміфікованих крокодилів у храмі Сокнебтуніса в Тебтунісі. Сокнебтуніс був місцевою назвою бога-крокодила Собека. Хоча в багатьох районах Єгипту на крокодилів полювали й вони мали негативні культурні асоціації, у деяких регіонах їх шанували як священних тварин, пов'язаних із Собеком. Культи, присвячені поклонінню крокодилам, існували в таких містах, як Крокодилополь, Ком-Омбо та Фіви. У деяких храмах утримували живих крокодилів і вважали їх живими проявами бога. Вважається, що невеликий басейн у храмі Тебтуніса використовувався як місце утримання крокодилів.