Наза́р Леоні́дович Мазуро́к (позивний — «Кристал»; 27 квітня 1999, м. Нововолинськ, Волинська область — 4 вересня 2022, біля с. Кодема, Бахмутський район, Донецька область) — український військовослужбовець, старший лейтенант Збройних сил України, командир штурмової групи 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар», учасник російсько-української війни. Кавалер ордена Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно) та ордена «За мужність» III ступеня, Почесний громадянин міста Нововолинська (посмертно).
Життєпис Народився 1999 року в місті Нововолинську Волинської області. Зростав у родині, де батько Леонід Володимирович Мазурок тривалий час працював шахтарем на шахтах № 1 та «Бужанська» (у 2015 році підписав контракт на службу в зоні АТО), а мати Віра Степанівна виховувала синів. Його старший брат Тарас також обрав професію військовика-танкіста, закінчивши 2015 року Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у Львові, а пізніше до лав Збройних сил України приєдналася і дружина Тараса Надія. Загалом четверо членів родини Мазурків стали на захист України під час російсько-української війни.
Навчався у Нововолинському ліцеї № 2 (колишня загальноосвітня школа № 2), де зі шкільних років мріяв про військову кар'єру та активно займався спортом. Грав у футбол за місцеву команду ФК «Шахтар-Нововолинськ». Після закінчення ліцею вступив до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у м. Львові. Під час урочистого складання присяги саме Назарові Мазурку доручили зачитати текст військової присяги на вірність народові України від імені всіх абітурієнтів.
Військова служба Здобувши фах піхотинця, дістав направлення до 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар». За сміливість, безстрашність, рішучість і турботу про збереження життя особового складу побратими дали йому військовий позивний «Кристал».
Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року брав активну участь у бойових діях на передових позиціях. 26 лютого 2022 року в районі села Анадоль Донецької області в оборонному бою знищив зі стрілецької зброї десятки ворожих піхотинців і взяв у полон російського спецпризначенця. 3 березня 2022 року, прийнявши командування ротою в районі населеного пункту Розівка Запорізької області, запобіг оточенню підрозділу ворогом та зберіг весь особовий склад роти.
4 березня 2022 року під час боїв на Запоріжжі дістав перше важке поранення чотирма уламками міни й контузію. За особисту мужність і самовіддані дії Указом Президента України № 332/2022 від 12 травня 2022 року лейтенант Назар Мазурок нагороджений орденом «За мужність» III ступеня. Отримавши звання «старший лейтенант» та пройшовши двомісячне лікування, повернувся на фронт.
З 12 березня по 19 червня 2022 року брав участь у тривалій обороні міста Вугледар Донецької області. 26 червня 2022 року під час штурму села Павлівка керував штурмовою групою, яка, зайшовши в тил противника з боку Єгорівки, вибила живу силу й техніку ворога, закріпилася на позиціях і заблокувала підтягнення російських резервів. У цьому бою наприкінці червня дістав друге поранення — черепно-мозкову травму, струс головного мозку, акубаротравму та післятравматичну глухуватість. Після короткого лікування й реабілітації в Нововолинську 5 серпня 2022 року знову повернувся до строю.
Загибель 4 вересня 2022 року, виконуючи бойове завдання із захисту незалежності України, внаслідок артилерійського обстрілу в районі села Кодема поблизу м. Бахмут Донецької області старший лейтенант Назар Мазурок загинув, діставши третє, смертельне, поранення.
Прощання з 23-річним воїном відбулося 8 вересня 2022 року в Нововолинську. Мешканці міста зустріли жалобний кортеж навколішки, утворивши живий коридор пошани. Панахида відбулася у Свято-Духівському соборі Нововолинська за участі священника Стефана Фульмеса та міського голови Бориса Карпуса. Поховали полеглого на міському кладовищі Нововолинська (у районі 2-ї шахти) на Алеї Захисників.
У Назара залишилися батьки Віра Степанівна та Леонід Володимирович, брати Тарас і Павло, сестра Олена.
Нагороди та вшанування пам'яті Орден Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно) — за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі (згідно з Указом Президента України № 7/2023 від 9 січня 2023 року). 7 лютого 2024 року представники Другого відділу Володимир-Волинського РТЦК та СП вручили державну нагороду батькам воїна. Орден «За мужність» III ступеня (12 травня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі (згідно з Указом Президента України № 332/2022). Звання «Почесний громадянин Нововолинської міської територіальної громади» (посмертно) — присвоєно рішенням сесії Нововолинської міської ради № 35/2 від 13 серпня 2024 року. 1 червня 2023 року на фасаді Нововолинського ліцею № 2, де навчався Назар, урочисто відкрили й освятили меморіальні дошки випускникам Назару Мазурку, Сергію Панчишину, Юрію Міхєєву та Артемію Голодюку. Гравці та керівництво ФК «Шахтар-Нововолинськ» ушанували пам'ять колишнього гравця команди Назара Мазурка, принісши здобутий чемпіонський кубок до портретів полеглих футболістів.
Примітки