Революційні пісні — це політичні пісні, які пропагують або оспівують революції. Їх використовують для підняття бойового духу та поширення політичної пропаганди чи агітації. До найвідоміших революційних пісень належать «Марсельєза» та «Інтернаціонал». Багато протестних пісень можна вважати революційними — або вони згодом стають класичними революційними піснями після успішної революції. З іншого боку, після того як революція втілилася в життя, деякі аспекти протестної пісні можуть вважатися контрреволюційними.
Революційні пісні є важливою складовою пропаганди. Виконання таких пісень часто розглядається як демонстративний або революційний акт. Відомо, що такі пісні сприяють згуртуванню розрізнених політичних спільнот. Деякі революційні пісні виникали спонтанно, інші ж були написані відомими авторами, такими як Бертольт Брехт. Революційні пісні часто спрямовані проти певних урядів.
За країною Музика була частиною культурної підтримки найперших революцій і набула інституціоналізованого характеру як жанр соціалістичної або робітничої музики в таких країнах, як Радянський Союз, його колишні східноєвропейські сателіти, Китай, В’єтнам, Куба та Північна Корея, а також у рамках менш тривалих революційних рухів в інших країнах.
Французька революція Під час Французької революції серед найвідоміших пісень, окрім «Марсельєзи», були «Chant du départ», «Carmagnole», «Ça Ira» (1790), «Allons Français au Champs de Mars» (1790), «L'aristocratie en déroute» (1790), «Aux bons citoyens» (1790), «Le bonnet de la liberté» та багато інших.
Американська революція До пісень часів Війни за незалежність США, що містили революційні тексти та мали пропагандистський характер, належать такі пісні, як «Dying Redcoat», «Free America», «Poor Old Tory» та «Jefferson and Liberty».
Грецька революція Успішна Грецька війна за незалежність, що тривала з 1821 по 1832 рік, не лише породила революційні пісні в Греції, а й викликала широку художню та музичну підтримку з боку інших західних країн.
Революції 1848—1849 рр. Революції 1848 року в Європі дали поштовх до створення широкого спектру революційних, націоналістичних та патріотичних народних пісень. Це стало продовженням попередньої підтримки наполеонівських революцій.James H. Billington -Fire in the Minds of Men: Origins of the Revolutionary Faith - Page 589 1980 "See the anticipation of this idea in the revolutionary song of the 1830s, "The Devil is Dead": J. Puech, "Chants d'il y a cent ans, autour des Saint- Simoniens," La Revolution de 1848, 1933, Mar-Apr-May, 26-9. 122."Music and German National Identity - Page 68 Celia Applegate, Pamela Maxine Potter - 2002 "Hymnic moments such as this also occur in the IV Marsche, especially in the lyrical, trio-like sections of the second and fourth pieces. The mixture of martial and religious elements in Schumann's "revolutionary" music is a sounding metaphor ..."The Athenæum: a journal of literature, science, the fine arts Page 214 James Silk Buckingham, John Sterling, Frederick Denison Maurice - 1882 "Portraits of Kossuth and other heroes of the revolution adorn the parliament house; revolutionary music is played freely everywhere, and the people are, she says, singularly impressionable to music." Сучасний румунський гімн «Deșteaptă-te, române!» є революційною піснею 1848 року.Vera Tolz, Stephenie Booth -Nation and gender in contemporary Europe - Page 85 2005 "Some of the new symbols belonged to nineteenth-century nationalist imagery: the 1848 'revolutionary' song "Desteapta-te romane" (Awaken, Romanians) became the national anthem, while the red-yellow-blue banner was reinstated as the ..." Композитор українського державного гімну Михайло Вербицький також написав гімн під час подій 1848 року під назвою «Мир вам, браття, всім приносим».
Російська революція 1905—07 рр. в Білорусії
Як повідомляється, білоруська пісня «Адвеку ми спалі» вперше пролунала у 1906 році «серед революційного селянства Слуцького повіту Мінської губернії». Цю пісню називали «білоруською Марсельєзою» через білоруський національний та революційний пафос її тексту, але співали її на іншу мелодію, ніж французьку «Марсельєзу».
в Королівстві Польському «Варшав'янка» Йосипа Плавінського дістала назву «Варшав'янка 1905 року» після того, як вона стала гімном робітничих протестів під час Революції в Королівстві Польському (1905–1907), коли 30 робітників було розстріляно на першотравневих демонстраціях у Варшаві.
в Україні На Донбасі була поширена пісня «Долой панів, долой царя» , а у місті Олександрівськ (нині Запоріжжя) «Зберемося ми у полі».
Робітник Краматорського металургійного заводу Іван Журбенко у 1905 р. написав пісню «Ну бо, хлопці, повстаньмо».
Російська революції 1917 р. і громадянська війна Під час Російської революції більшовики використовували революційні пісні, а «Інтернаціонал» згодом став державним гімном СРСР.
Іспанська громадянська війна Під час Громадянської війни в Іспанії та подальшої соціальної революції з’явилося чимало революційних пісень, особливо серед членів анархо-синдикалістської профспілки «Конфедерація національної праці» (Confederación Nacional del Trabajo). Найвідоміша з них, «A las Barricadas», донині залишається популярною серед анархістських активістів.
Європа У Європі після Другої світової війни революційні пісні вивчали в школах і співали на святах та офіційних заходах.A rebel in music: selected writings - Page 59 Hanns Eisler - 1978 "The most important requisite of revolutionary music is to divide it into music for practical performance: songs of struggle, satirical songs and so on, and music to be listened to: didactic plays, choral montage and choral pieces with a theoretical..."
Китай Революційні пісні були важливою складовою популярної культури Китайської Народної Республіки у 1950-х, 1960-х і 1970-х роках, а особливо під час Культурної революції. Однією з найпопулярніших китайських революційних пісень була «Наннівань» — пісня 1943 року, що оспівувала подвиги Восьмої армії на маршруті в однойменному ущелині в провінції Шеньсі поблизу революційної бази Яньань. Революційні пісні комуністичного Китаю часто слугували для прославлення Китайської комуністичної революції та створення образу єдності серед 56 етнічних груп Китаю та його різних регіонів. Такі пісні, як «Небо над визволеною зоною» (що прославляє Комуністичну партію Китаю (КПК) та романтизує життя у визволених зонах, контрольованих КПК, під час воєн проти Японії та Гоміньдану) та «Квіти османтуса, що цвітуть усюди в серпні» — народна пісня Китайської Червоної армії з провінції Сичуань, — належать до найвідоміших революційних пісень воєнного та маоїстського періодів у Китаї.
Північна Корея
В'єтнам «Nhạc đỏ» («Червона музика») — це загальноприйнята назва жанру революційної музики (nhạc cách mạng) у В’єтнамі.Alexander Cannon Reorienting the Voices in Nhạc cách mạng: Constructing Identity in Vietnamese Revolutionary Songs. Серед композиторів періоду боротьби проти французів — Дін Нху,Asian music: journal of the Society for Asian Music - Volume 35 Page 75 Society for Asian Music 2004 "Dinh Nhu (1910-1945) assumes an important position in the hagiography of Vietnamese revolutionary music. Captured by the French after participating in the Nghệ Tĩnh Soviet uprising in 1930, he organized cultural events in prison including .." а також автори пісень в’єтнамської популярної музики, такі як Ван Као.
Куба та Латинська Америка Національний гімн Куби «La Bayamesa» («El Himno de Bayamo») датується 1868 роком, але під час революції з’явилося багато нових пісень. Основна увага приділяється сільському населенню.Music and Marx: ideas, practice, politics - Page 216 Karl Marx, Regula Qureshi - 2002 "The key term or trope in the identity discourse of Central American revolutionary music is el pueblo. Inclusive, positive, respectful, empowering and democratic are all inferential in the music's articulation of "the people." " Пісня «Hasta Siempre» (1965) була написана, коли Че Гевара покинув Кубу, щоб поширювати революцію в Африці. Інша відома латиноамериканська пісня, «El pueblo unido jamás será vencido» (1973), не є революційною піснею, а чилійською протестною піснею на підтримку Сальвадора Альєнде. Революційний музичний напрям «Нуева-трова», що підтримується кубинським урядом, часто схожий на «Нуева-кансіон» — латиноамериканські протестні пісні.
Іранська революція Після Іранської революції музиканти були змушені створювати музику, яка відрізнялася від дореволюційної як за ритмом, так і за змістом.Sanam Zahir, The music of the children of revolution Page 9 The University of Arizona. Near Eastern Studies - 2008 "Musicians have been obliged to create Iranian music different from the pre-revolutionary music is terms of rhythm and content, resulting in the growth of Iranian music and emergence of different genres and lyrical content unique to ..." Іранські революційні пісні (перс. سرودهای انقلاب اسلامی) — це епічні балади, складені під час Ісламської революції в Ірані на підтримку революції та на противагу династії Пахлаві. До перемоги революції ці пісні створювали різні прихильники політичних рухів — багато з них записували на касети в підпільних та домашніх студіях. У річницю революції багато з цих пісень транслювало іранське державне телебачення. У школах учні вже протягом десятиліть співають ці пісні в рамках святкування «Фаджр».
Музичні жанри Деякі революційні пісні навмисно імітують народні (дитячі) пісні, щоб зробити їх прийнятними в неполітичному середовищі. Прикладом такого типу пісні є угорська колискова (далі наведено приблизний переклад), яка починається як колискова, але ближче до кінця переходить у більш пряму пропаганду:Зграйка маленьких ведмедиків радісно спить,
А басейн спить на м’якій подушці,
Гойдалка теж спить, і ніч стане для них теплою ковдрою.
Спи, моє малятко, м’які сни летять,
Летять до твоїх очей.
Замовкни, маленьке дитятко,
Наші мрії були приглушені жорстоким деспотизмом,
І лише наш голод співав нашу пісню.
Ще одним прикладом є пісня «Tomorrow Belongs to Me», яку у фільмі «Кабаре» виконує молодий чоловік. Спочатку це мила народна пісня про природу, але потім стає зрозуміло, що цей молодий чоловік є членом Гітлер'югенда. Невдовзі пісня перетворюється на марш, а текст стає фашистською пропагандою про «повстання». Ще одним видом революційних пісень є народні пісні, які набувають популярності або змінюють текст під час революцій чи громадянських воєн. Типовими прикладами є мексиканська пісня «La Cucaracha» та російська пісня «Яблочко», тексти яких мають гумористичний (часто чорний гумор) характер, складаються з легко запам’ятовуваних куплетів і значно різняться залежно від виконавця.
Психологія Вплив деяких революційних пісень порівнюють із злагодженою атакою, яка надихає людей об’єднатися в єдине ціле.Page 362 1985 "Like the charge played at football games, or a trumpeted cavalry charge, revolutionary music is inspirational. It helps individuals overcome fear and raises their emotions to a higher pitch, so that they may be united with a larger group."
Див. також Пісня протесту Пісні Української революції (альбом)
Посилання