Конвенція Ради Європи про запобігання безгромадянству у зв'язку з правонаступництвом держав () — це міжнародний договір, який має на меті гарантувати, що люди не залишатимуться без громадянства, коли одна або кілька суверенних держав замінюють їхню державу громадянства. Такі випадки трапляються, коли особи втрачають громадянство держави-попередниці, але не набувають громадянства жодної держави-наступниці. Ця конвенція ґрунтується на Європейській конвенції про громадянство і встановлює детальні правила для запобігання подібним ситуаціям.
У відповідь на зростання ризику безгромадянства через «хвилю» правонаступництва держав у Східній Європі в 1990-х та 2000-х роках Генеральна Асамблея ООН закликала держави розглянути можливість розробки правових інструментів для врегулювання супутніх питань громадянства. Цей договір, який був розроблений і підписаний у березні 2006 року та набув чинності у травні 2009 року, на сьогодні залишається єдиною «позитивною відповіддю» на цей заклик.
Держави-учасниці та підписанти Договір має сім держав-учасниць та дві держави-підписанти, які його не ратифікували. Державами-учасницями є Австрія, Люксембург, Молдова, Нідерланди, Норвегія, Угорщина та Чорногорія. Підписантами є Німеччина та Україна. Усі вони є членами Ради Європи.
У 2019 році Комісар Ради Європи з прав людини зазначила, що багато держав-членів не приєдналися до міжнародних «інструментів щодо безгромадянства та громадянства», і «лише сім» приєдналися до цієї Конвенції. Комісар закликала членів зробити це в рамках кампанії з викорінення безгромадянства.
Див. також
Конвенція про скорочення безгромадянства
Примітки
Посилання Текст Конвенції