Таргетування номінального ВВП / доходу або цільовий номінальний дохід або орієнтир номінального доходу (nominal income target) означає конкретний показник номінального доходу (наприклад, усього суспільства або держави), якого прагне досягти центральний банк або уряд за допомогою своєї економічної політики. Тобто він є цільовим показником монетарної політики. Відповідні цілі приймаються центральними банками з метою управління національною економічною діяльністю.
Номінальні агрегати не коригуються з урахуванням інфляції. Номінальні агрегати доходів, які можуть бути цільовими показниками, включають номінальний валовий внутрішній продукт (НВП) та номінальний валовий внутрішній дохід (ВВД).
Центральні банки використовують різні методи для досягнення своїх цілей, включаючи традиційні інструменти, такі як таргетування процентних ставок або операції на відкритому ринку, нетрадиційні інструменти, такі як кількісне пом'якшення або процентні ставки за надлишковими резервами, та управління очікуваннями для досягнення своєї мети. Концепцію таргетування номінального ВВП офіційно запропонували економісти - неокейнсіанці Джеймс Мід у 1977 році та Джеймс Тобін у 1980 році , хоча економіст Австрійської школи Фрідріх Гаєк виступав за стабілізацію номінального доходу як норму монетарної політики ще в 1931 році і відстоював цю позицію аж до 1975 року.
Концепцію таргетування номінального ВВП було відроджено та популяризовано після фінансової кризи 2008 року групою економістів (найбільш відомим серед них був Скотт Самнер ), чиї погляди стали відомі як ринковий монетаризм. Вони стверджували, що криза була б набагато менш серйозною, якби центральні банки запровадили певну форму таргетування номінального доходу.
Ефективна політика Грошово-кредитна політика, яка забезпечує досягнення цільового показника номінального ВВП, за визначенням допомагає уникнути рецесій у номінальному вираженні, а шляхом підтримки сукупного попиту пом'якшує рецесії в реальному вираженні, хоча й додає інфляції для забезпечення рівня номінального ВВП.
Цільовий показник зростання США у п'ять відсотків часто рекомендується з розрахунком на те, що він у середньому включатиме три відсотки реального зростання (середній історичний темп зростання під час так званої Великої помірності ) та два відсотки інфляції (що наразі є цільовим показником Федеральної резервної системи США).
Було запропоновано альтернативний цільовий показник у три відсотки з очікуванням номінального зростання, який відображає реальні темпи зростання, та нульову середню інфляцію. Цей нижчий цільовий показник має потенційний недолік у вигляді дефляції, якщо реальне зростання перевищить цільовий показник у три відсотки, що означає дефляцію. Однак будь-яка номінальна ціль цілком може бути дефляційноюабо інфляційнийякщо реальне зростання різко відхилиться від очікувань в будь-якому напрямку.
Пропозиція робочої сили Чарлі Бін запропонував оптимальні умови для цільових показників номінального доходу. Отже, нехай і бути попитом на робочу силу та пропозицією робочої сили відповідно. Вони виражаються наступним чином:
де і – це відповідно рівень заробітної плати та рівень цін. це шок продуктивності. І , а d є додатнім.
У стані рівноваги попит на працю та пропозиція праці стають рівними, що призводить до
де – це рівень очищення ринку.
Далі розглянемо очікуваний рівень заробітної плати, який виходить на ринок:
Підставляючи попередні розрвхунки у рівняння попиту на робочу силу, отримаємо наступне:
Оскільки вихід виражається як
виявляється, що це стає:
Відразу ж у нас є
і в результаті маємо
Це рівняння підтверджує, що негативний шок продуктивності, скажімо, на 5 відсотків компенсується зростанням рівня цін на 5 відсотків за умови фіксованої грошової заробітної плати.
Якщо враховувати повний інформаційний рівень виводу , що отримується шляхом встановлення , тоді маємо
Тоді відхилення виводу від його повного інформаційного рівня стає:
Представляємо як , отримуємо таку формулу:
Політика макроекономічної стабілізації спрямована на мінімізацію дисперсії . Ця формула говорить про те, що якщо , тобто , тоді таргетування номінального доходу усуває відхилення реального випуску від його повної інформаційної рівноваги. Таким чином, можна зробити висновок, що цільові показники номінального доходу є оптимальними за умови абсолютно нееластичної пропозиції праці.
Див. також
Список країн за ВВП (номінальний) на душу населення Список країн за темпами зростання реального ВВП на душу населення Реальний дохід Таргетування інфляції
Додаткова інформація
Зовнішні посилання