Френсдорф Іван Васильович (також Фрейнсдорф, Фрейнздорф; ; близько 1759 — 22 квітня 1813, Чернігів) — барон, російський військовий і державний діяч, генерал-майор, дійсний статський радник, перший цивільний губернатор Чернігівської губернії (1802—1813).
Біографія
Походив із польсько-німецького баронського роду.
1 червня 1772 року прийнятий на російську військову службу з посади поручика польської служби підпоручиком до лейб-гренадерського полку. 25 грудня 1776 року підвищений до поручика. З 1 січня 1781 року — капітан Кексгольмського піхотного полку, з 1 січня 1787 року знову служив у лейб-гренадерському полку в чині секунд-майора.
Брав участь у бойових діях під час російсько-турецької війни 1768—1774 років та російсько-шведської війни 1788—1790 років (дії на Середземному, Балтійському та Північному морях).
8 червня 1795 року підвищений до прем'єр-майора, 14 листопада 1796 року — до підполковника, 20 серпня 1798 року — до полковника лейб-гренадерського полку. 19 жовтня 1799 року отримав чин генерал-майора з зарахуванням до лейб-гвардії Ізмайловського полку.
30 травня 1800 року перейшов на цивільну службу з перейменуванням у дійсні статські радники і призначенням на посаду малоросійського цивільного губернатора. Після ліквідації Малоросійської губернії та її поділу на Полтавську і Чернігівську губернії 27 лютого 1802 року призначений першим чернігівським цивільним губернатором.
На посаді губернатора перебував до своєї загибелі. За свідченнями сучасників, 22 квітня 1813 року був убитий у власній квартирі в Чернігові за загадкових обставин, отримавши 18 шабельних ран. Убивцю не встановлено; підозра падала на місцевого дворянина. На момент смерті губернатор повертався з Глухова, де займався рекрутським набором у період Французько-російської війни 1812 року.
Нагороди Почесний командорський хрест ордена Святого Іоанна Єрусалимського (14 травня 1800) Орден Святої Анни 1-го ступеня (15 вересня 1801) Орден Святого Володимира 2-го ступеня (22 вересня 1802) Орден Святого Георгія 4-го ступеня (15 грудня 1802, за 25 років бездоганної служби в офіцерських чинах, № 1467 за списком Григоровича — Степанова)
Примітки
Література Асварищ М. Б. Российские кавалеры ордена Св. Иоанна Иерусалимского. XVII—XIX вв. Биографический справочник. — М.: Фонд «Русские витязи», 2022. — С. 368. — ISBN 978-5-907245-66-2. Волков С. В. Генералитет Российской империи: Энциклопедический словарь генералов и адмиралов от Петра I до Николая II. — М.: Центрполиграф, 2009. — Т. II (Л—Я). — С. 656. — ISBN 978-5-9524-4167-5. Зноско-Боровский Н. История лейб-гвардии Измайловского полка. — СПб.: Типография П. Е. Лобанова, 1882. — С. 271. Степанов В. С., Григорович П. И. В память столетнего юбилея Императорского Военного ордена Святого Великомученика и Победоносца Георгия. (1769—1869). — СПб., 1869. — С. 53 (2-й паг.). Студьонова Л. Чернігівський бомонд. — Чернігів, 2016. Морозова А. В., Полетун Н. М. Черниговские губернаторы и вице-губернаторы. Библиографический справочник. — Чернігів: РІК «Деснянська правда», 2006.
Посилання Фрейнсдорф, Иван Васильевич у Циклопедії