Йоганн Генріх Ігнац Шумахер (; 7 лютого 1805, Амберг — 9 листопада 1889, Аугсбург) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант Баварської армії.
Біографія Шумахер був сином військового адміністратора. Після навчання в кадетському корпусі в Мюнхені 4 квітня 1827 року він був призначений юнкером 5-го піхотного полку Баварської армії. Отримавши звання унтерлейтенанта, він служив у 7-му піхотному полку з кінця серпня 1828 до 1830 року, після чого повернувся до свого початкового полку. Отримавши звання оберлейтенанта 10 вересня 1840 року, Шумахер служив з кінця листопада 1840 до початку березня 1843 року спочатку ад'ютантом батальйону, а потім ад'ютантом полку. Після підвищення до гауптмана на початку квітня 1847 року його перевели назад до 7-го піхотного полку. 31 березня 1855 року він став майором 10-го піхотного полку «Альберт Паппенгайм», а наприкінці лютого 1858 року був підвищений до оберстлейтенанта 5-го піхотного полку «Великий герцог Гессенський». Отримавши звання оберста, його 9 травня 1859 року перевели до Нюрнберга на посаду командира 14-го піхотного полку «Зандт».
Наказом армії від 20 травня 1866 року, після мобілізації на війну проти Пруссії, Шумахер був підвищений до генерал-майора та призначений командиром 3-ї піхотної бригади. На цій посаді він очолював свої війська в битві під Кіссінгеном та сутичці під Россбрунном.
Після початку війни проти Франції він тимчасово передав командування своєю бригадою оберсту Альберту Роту. 22 серпня 1870 року Шумахер прийняв командування 2-ю армійською дивізією в битвах під Бомоном, Седаном та Орлеаном, замінивши хворого командира Карла цу Паппенгайма.
За станом здоров'я Шумахер більше не був придатний до служби на передовій і був призначений міським комендантом Аугсбурга 10 листопада 1870 року. Він був звільнений з цієї посади 16 березня 1871 року та вийшов у відставку.Bayerisches Kriegsministerium: Verordnungs-Blatt. Nr. 21 vom 28. März 1871, S. 150.
Після виходу у відставку король Людвіг II 9 січня 1883 року надав йому звання генерал-лейтенанта запасу.
Сім'я Шумахер був одружений. Його єдиний син, Артур, загинув у бою в званні оберлейтенанта 14-го піхотного полку «Гартманн» у битві під Вайссенбургом.Bayerisches Kriegsministerium: Verordnungs-Blatt. Nr. 35 vom 13. August 1870, S. 223.
Нагороди
Хрест «За вислугу років» (Баварія) 2-го класу (24 роки) Орден Людвіга (Гессен-Дармштадт), лицарський хрест 1-го класу (вересень 1858) Орден Святого Михайла (Баварія), лицарський хрест 1-го класу (лютий 1866) Армійська медаль 1866 (Баварія) Орден «За військові заслуги» (Баварія), командорський хрест (1 листопада 1870) — за заслуги в битві при Седані.Bayerisches Kriegsministerium: Verordnungs-Blatt. Nr. 65 vom 2. November 1870, S. 414. Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін) 1-го класу (1870) Залізний хрест 2-го класу (1870) Пам'ятна військова медаль за кампанію 1870-71 Орден Філіппа Великодушного, лицарський хрест 1-го класу
Примітки
Література
† Generallieutenant a.D. Ignaz Schumacher. In: Allgemeine Schweizerische Militärzeitung. Nr. 49 vom 7. Dezember 1889, S. 407. Heinrich von Löbell (Hrsg.): Jahresberichte über die Veränderungen und Fortschritte im Militärwesen. XVII Jahrgang: 1890. Mittler & Sohn, Berlin 1891, S. 442.