() — друга збірка хадисів із Шести книг сунітського ісламу. Упорядником збірки став ісламський вчений Муслім ібн аль-Хаджадж (815—875). Цю працю, нарівні з Сахіх аль-Бухарі, цінують суніти як найважливіше джерело ісламської релігії після Корану.
«Сахіх Муслім» містить приблизно 5500–7500 хадисів у вступі та 56 книгах. Кятіб Челебі (1609—1657) та Сіддік Хасан Хан (1832—1890 року) нарахували по 7275 оповідей. Мухаммад Фуад Абдул Бакі писав, що існує 3033 перекази, якщо не враховувати повторення. Машхур ібн Хасан Ас Салман, учень албанського ісламського вченого Аль-Албані (помер 1999 року), нарахував загалом 7385 переказів, які разом із десятьма у вступі становлять 7395.
Розвиток За словами Аль-Хатіба аль-Багдаді, Муслім почав писати Сахіх для Ахмада ібн Салама ан-Найсабурі. Він також був змушений написати «Сахіх» через те, що, на його думку, виявив погану репутацію своїх сучасників-хадисознавців та їхню неохочу готовність поширювати даїф (слабкі перекази). Муслім зібрав 12 000 переказів і вибрав 4000 для включення до своєї книги.
Він розділив оповідачів хадисів на три рівні залежно від їхньої пам'яті та характеру:
ті, хто мав справжню пам'ять і був бездоганним характером, чесними та надійними. ті, хто має дещо слабшу пам'ять та досконалість, надійні, обізнані та чесні. тих, чия чесність оскаржувалася або була предметом обговорення.
Рецепція Мусульмани-суніти вважають «Сахіх Муслім» другою за важливістю книгою Кутуб ас-Сітта. Сахіх Муслім та Сахіх аль-Бухарі разом називаються Сахіхейном (Двома Сахіхами). У «Вступі до науки хадисів» Ібн ас-Салах писав: «Першим, хто написав Сахіх, був Бухарі […]», а за ним пішов Абу аль-Хусайн Муслім ібн аль-Хаджадж ан-Найсабурі аль-Кушайрі, який був його учнем і мав багатьох тих самих вчителів. Ці дві книги є найавтентичнішими книгами після Корану.
Ан-Нававі писав про Сахіх аль-Бухарі: «Вчені, нехай Бог помилує їх, погодилися, що найавторитетнішою книгою після дорогоцінного Корану є два Сахіхи Бухарі та Мусліма». Сіддік Хасан Хан писав: "Усі саляфи та халяфи стверджують, що найавтентичнішою книгою після книги Аллаха є «Сахіх аль-Бухарі», а потім «Сахіх Муслім». Цю думку поділяють як сучасні, так і минулі ісламські вчені, зокрема Ібн Таймія (помер 1328 року), Аль-Мазірі (помер 1141 року) та Аль-Джувайні (помер 1085 року).
Примітки