Інокентій Дунін-Борковський (також згадується як Інокентій Борковський; пол. Innocenty Dunin-Borkowski / Innocenty Borkowski) — представник шляхетського роду Дуніних-Борковських гербу Лебідь (Łabędź), католицький (за деякими джерелами — уніатський) єпископ Чернігівський і Остерський XVI-XVII століття.
Походження та родина Походив зі старовинного польського шляхетського роду Дуніних (гілка Дуніних-Борковських), який за легендою мав данське коріння. Син Станіслава Дунін-Борковського, каштеляна поланецького і посла на Коронний сейм 1570 року, відомого правника свого часу. Станіслав був рідним братом Анджея Дунін-Борковського (люблінського земського писаря), батька Каспера Дунін-Борковського. Таким чином Інокентій був двоюрідним братом батька відомого козацького полковника і генерального обозного Василя Дунін-Борковського (1640—1702). На думку польського геральдиста і генеалога Адама Бонецького, Інокентій був стрийком (дядьком по батькові) Василя Дунін-Борковського. За сімейними переказами та деякими дослідженнями, саме він врятував малолітнього Василя під час Хмельниччини, коли батька, матір і сестру Василя вбили.
Церковна діяльність Інокентій Дунін-Борковський згадується як єпископ Чернігівський і Остерський Римської (католицької) церкви. У «Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich» (т. 1) зазначено, що під 1594 роком історія згадує Інокентія Борковського, який титулувався єпископом чернігівським і остерським, а 1596 року прийняв Берестейську унію (ймовірно, був присутній у Бресті).
Чернігівська єпархія в складі Речі Посполитої мала складну історію: після монгольської навали православна ієрархія перервалася, а в XVI—XVII століттях існували спроби відновлення як православних, так і католицьких/уніатських структур. Титул «Чернігівський і Остерський» відображає польсько-литовський адміністративний поділ і претензії на ці землі. Католицька (латинська) єпархія Києва і Чернігова існувала з 1638 року (раніше — єпархія Києва з XIV ст.), але Інокентій належить до ранішого періоду, пов'язаного з унією.
Детальні відомості про роки життя, хіротонію, точні дати правління та подальшу долю Інокентія в доступних джерелах практично відсутні. Він згадується переважно в контексті генеалогії роду Дуніних-Борковських і біографії Василя Дунін-Борковського.
Джерела Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. T. 1. Warszawa, 1880 (згадка про Інокентія Борковського під 1594—1596 рр.). Томазов В. В. Дунін-Борковські // Енциклопедія історії України. Т. 2. Київ: Наукова думка, 2004.