«Спас Чернігівський: код 990» — виставковий проєкт Національного заповідника «Чернігів стародавній», присвячений 990-річчю першої літописної згадки про Спас Чернігівський (Спасо-Преображенський собор у Чернігові). Проєкт створено у співпраці з Музеєм Шереметьєвих. Виставку відкрито 29 травня - 9 листопада 2026 року у Спасі Чернігівському.
Концепція виставки розкриває історію Спаса чернігівського через п'ять тематичних блоків: символ державності, символ поширення християнства, символ княжого Чернігова, пантеон (усипальня) князів і святих, пам'ятка архітектури національного значення.
Історія Виставка «Спас Чернігівський: код 990» приурочена до 990-річчя першої літописної згадки про Спас Чернігівський та є частиною підготовки до тисячолітнього ювілею пам'ятки. Експозиція розкриває історію собору та його значення в історії Русі-України.
Разом із Софією Київською Спас Чернігівський належить до найдавніших та найкраще збережених храмів доби Русі на території України. Протягом майже тисячоліття собор зберігає значну частину давньої архітектури та мистецького оздоблення, а також пов'язаний з історією формування державності, поширення християнства, розвитком Чернігова та князівськими похованнями.
Виставку реалізовано у співпраці з Музеєм Шереметьєвих. В експозиції представлено артефакти чернігівських князів XI–XII століть та предмети, безпосередньо пов'язані зі Спасом Чернігівським. Частина експонатів демонструється у Чернігові вперше. Експозиція також містить матеріали, що дозволяють реконструювати історичний вигляд собору та простежити зв'язки давнього Чернігова з політичними, культурними й економічними процесами середньовічної Європи.
Експозицію розгорнуто безпосередньо у просторі Спаса. Її концепція спрямована на представлення пам'ятки не лише як давньої культової споруди, а як пам'ятки, пов'язаної з історією державності, християнства, культури та князівської влади.
Експозиція
Спас Чернігівський — символ державності У 1024 році, після перемоги Мстислава Володимировича над військом Ярослава Володимировича у битві під Лиственом, між братами було укладено домовленість про розподіл влади по Дніпру. Ярослав Мудрий утримував землі на Правобережжі з центром у Києві, а Мстислав Хоробрий — землі на Лівобережжі з центром у Чернігові. Таким чином, Чернігів став центром окремої частини Русі, якою правив Мстислав.
Політичне та економічне значення Києва і Чернігова засвідчує, зокрема, спорудження великих кам'яних храмів — Софії Київської та Спаса Чернігівського. Будівництво Спаса було розпочате за князя Мстислава Хороброго, а завершене після його смерті, за князювання його брата Ярослава Мудрого. У 1036 році після смерті Мстислава князювання в Чернігові перейшло до Ярослава.
Одним із напрямів експозиції є представлення атрибутів князівської влади. Серед експонатів — князівські печатки та вірчий знак, пов'язаний із князями Мстиславом та Ярославом Володимировичами. Ці предмети ілюструють політичні реалії першої половини XI століття та функціонування князівської влади.
Окремо представлено печатку Святослава Ярославича XI століття, виявлену в Чернігові 2003 року. Печатка могла бути виготовлена як у період князювання Святослава в Чернігові, так і під час його князювання в Києві.
Спас Чернігівський — символ поширення християнства
Спас Чернігівський є одним із ранніх осередків християнської культури на території Русі. У його архітектурному декорі збереглися давні зображення хрестів — символів християнської традиції, зокрема на західному фасаді собору та кам'яних плитах огорожі хорів.
Поширення християнства супроводжувалося розвитком кириличної писемності. Одним із експонатів виставки є скринька-релікварій поч. XI ст., виявлена під час досліджень Спаса Чернігівського. На ній зберігся кириличний напис з іменами трьох святих — Пантелеймон, Акакій та Маккавей.
Скриньку було виявлено 1969 року в основі вівтаря собору. За даними дослідників, вона належить до ранніх зразків кириличної епіграфіки, пов'язаних із християнською культурою Русі.
Раніше скринька-релікварій була представлена на виставці «Спас Чернігівський у Софії Київській», яка проходила з 21 серпня 2025 року до 20 квітня 2026 року.
Спас Чернігівський — символ княжого Чернігова У 1024 році Чернігів став центром князівства, яке відігравало значну роль у політичному житті Русі. Столичний статус міста сприяв розвитку будівництва, ремесел, торгівлі та інших сфер міського життя.
Політичний та економічний статус Чернігова представлено в експозиції через князівські печатки, монети та ювелірні вироби.
Одним із експонатів є перстень чернігівського та київського князя Всеволода Ольговича XII ст. Його належність князю пов'язують із вирізьбленим на поверхні персня княжим знаком. Предмет належить до пам'яток ювелірного мистецтва княжої доби.
Перстень раніше експонувався на виставці «Спас Чернігівський у Софії Київській», що проходила з 21 серпня 2025 року до 20 квітня 2026 року.
В експозиції також представлено монету Херсонеса, яка є відомою знахідкою в Чернігові. На одному її боці зображено монограму імені візантійського імператора Романа IV Діогена, який правив у 1067–1071 роках. Імовірно, монета могла потрапити до Чернігова разом із візантійськими майстрами, які брали участь у будівництві собору.
Спас Чернігівський — пантеон (усипальня) князів і святих Спас Чернігівський став другим храмом-усипальнею Русі після Богородиці Десятинної в Києві, де був похований Володимир Великий у 1015 р.
Першим князівським похованням у соборі вважається поховання його фундатора — Мстислава Володимировича, який помер 1036 року. Його поховали у північній каплиці собору.
У південній каплиці було поховано Святослава Ярославича — князя чернігівського та київського, сина Ярослава Мудрого.
Загалом у соборі дослідники пов'язують із похованнями представників князівської династії вісім князівських поховань та одне поховання митрополита.
Спас Чернігівський та Софія Київська належать до найдавніших збережених храмів України, пов'язаних із похованнями представників династії Русі.
Для поховань представників князівської родини та вищого духовенства використовували саркофаги, зокрема виготовлені з пірофілітового сланцю. Один із таких саркофагів було виявлено поблизу Спаса Чернігівського у 1967 року. у якому 1078 р. було поховано князя Гліба Святославича.
Спас Чернігівський — пам'ятка архітектури національного значення Від часу спорудження у XI столітті Спаса Чернігівського значною мірою собор зберіг первісні архітектурні форми та загальний силует. Його архітектура поєднує будівельні традиції, пов'язані з різними регіонами середньовічного християнського світу.
В інтер'єрі собору збереглися мармурові колони XI століття з Тмуторокані, які й нині знаходяться на своїх первісних місцях.
Серед інших архітектурних елементів, представлених у виставці, — плити огорожі хорів із пірофілітового сланцю та фрагмент омфалію XI ст. Шість різьблених плит, що збереглися в соборі, мають різні композиції з орнаментальними мотивами, зокрема розетами, хрестами та плетінням.
Окреме місце в експозиції займає «Свята Текля» — фреска XI століття, яку 1923 року виявив дослідник Микола Макаренко під час дослідження собору. Фреска була однією з небагатьох пам'яток давнього монументального живопису собору, що збереглися до Другої світової війни. На виставці представлено копію фрески, створену 1970 року Петром Редьком.
Автори та організатори Організатором виставки виступив Національний заповідник «Чернігів стародавній» у співпраці з Музеєм Шереметьєвих. Автори - Наталія Реброва та Інна Непотенко.
Дизайн, оформлення — заслужений художник України Володимир Таран.
Проєкт реалізовано за благодійної підтримки компанії «ПЕТ Технолоджиз», Чернігів.
Тривалість Виставку відкрито 29 травня 2026 року у Спасі Чернігівському (Спасо-Преображенський собор) за адресою: м. Чернігів, вул. Преображенська, 1. Завершення роботи експозиції — 9 листопада 2026 року.
Примітки
Посилання
«Спас Чернігівський: код 990» — Міністерство культури України Публікація «Суспільного» про печатку Мстислава Володимировича Повідомлення Чернігівської обласної ради про відкриття виставки