Франц Фердинанд Шульце (17 січня 1815 — 14 квітня 1873) — німецький професор хімії та мікробіології, який викладав у Королівській прусській державній сільськогосподарській академії в Ельдені, а пізніше в Ростоку. Він впровадив інноваційні аналітичні методи, зокрема, використовував у дослідах спеціально видуті скляні трубки. У своїх експериментах він досліджував такі питання, як самозародження. Він зміг продемонструвати, що коли повітря пропускають через сульфатну кислоту, отримане повітря не викликає жодного росту культур в ретельно стерилізованих середовищах для культивування. Він переклав німецькою мовою працю Дж. Ф. В. Джонстона «Елементи сільськогосподарської хімії та геології» (1841). Він дав назву лігніну, компоненту деревини, у 1857 році.
Життєпис
Шульце народився в Наумбурзі, був другим сином ремісника. З десяти років про нього піклувався його дядько, він виріс у Майсені, там відвідував школу. Він повернувся до Наумбурга, склав атестат зрілості в 1832 році, а потім поїхав навчатися до Лейпцига.
Навчання В Лейпцигу він зацікавився природничими науками, потім слухав лекції зоології Гінріха Ліхтенштейна в Берліні. Він отримав докторський ступінь, захистивши дисертацію на тему «De planariarum vivendi ratione et structura penitiore» (Про спосіб життя та внутрішню будову планарій), після чого працював у лабораторії Ейльгарда Мітчерліха.
Кар'єра У 1835 році він став викладачем хімії в новозаснованій Сільськогосподарській академії в Ельдені, а в 1837 році отримав ступінь магістра в Університеті Грайфсвальда. Він написав підручник з агрохімії, а в 1850 році переїхав до Ростока, де працював професором. Він продовжив дослідження з агрохімії, розпочаті в Елдені, тале більше займався вивченням гігієни. Коли у 1866 році в Ростоку почалася епідемія холери, він проводив дослідження мікроорганізмів, що передавались через повітря, відзначаючи їхню можливу роль у гнитті. В 1836 році він створив скляний посуд для пропускання повітря через сірчану кислоту, щоб продемонструвати, що таке оброблене повітря не призводить до росту культур на стерильних та ізольованих середовищах. Цей метод був розроблений фізіологом Теодором Шванном, фізином Джоном Тіндалем та іншими науковцями на ранніх дебатах щодо самозародження.
Особисте життя Шульце одружився з Шарлоттою, дочкою Сидова із Шарлоттенбурга, в Ельдені в 1839 році. У них народилося двоє синів, старший — Франц Ейльхард Шульце (отримав друге ім'я від його хрещеного батька Мітчерліха) став зоологом. Після смерті Шарлотти в 1850 році він одружився з Матильдою фон Лангерманн у 1852 році. Він помер від пневмонії в Ростоку.
Див. також
Самозародження
Примітки