Гли́ва золоти́ста, або золоти́ста гли́вка (Pleurotus citrinopileatus; ; яп. tamogitake) — вид базидіомікотових грибів родини плевротових. Широко культивований їстівний гриб з яскраво-жовтим капелюшком, дуже близький до європейського Pleurotus cornucopiae — деякі мікологи розглядають їх як підвиди одного виду.
Опис Плодові тіла мають яскраво-жовті або золотисто-коричневі капелюшки діаметром 2–10 см з оксамитовою сухою поверхнею. М'якоть тонка, біла, зі слабким запахом і смаком. Ніжка циліндрична, біла, часто вигнута, завдовжки приблизно 2–5 см і завтовшки 2–8 мм. Пластинки білі, часто розташовані, низхідні по ніжці. Спори розміром 6–9 × 2–3,5 мкм, спорова маса світло-рожева.Опис за статтею англійської Вікіпедії «Pleurotus citrinopileatus» (версія від 5 серпня 2026 року).
Поширення Природний ареал виду охоплює східну частину Росії (Далекий Схід), північний Китай та Японію, де гриб росте на мертвій та відмираючій деревині листяних порід, зокрема в'яза. На Далекому Сході Росії гливка золотиста вважається одним із найпопулярніших дикорослих їстівних грибів.
Використання Гриб їстівний і широко культивується, зокрема в Китаї, де його вирощують на субстратах із зерна, соломи чи тирси, а також на виноградних або оливкових вижимках. У ньому виявлено антиоксиданти, і його досліджують на предмет антигіперглікемічних та ліпідознижувальних властивостей.
Розповсюдження поза природним ареалом та інвазивність У Північній Америці гливку золотисту почали культивувати на початку 2000-х років, а перше зафіксоване натуралізоване (дике) спостереження виду в США датується 2012 роком — приблизно через десятиліття після початку культивування. Станом на 2025–2026 роки вид зафіксовано щонайменше у 25 штатах США, де він зростає на мертвій і відмираючій деревині листяних порід, зокрема дуба, в'яза та бука.
Дослідження, опубліковане у 2025 році в журналі Current Biology, показало, що дерева, колонізовані гливкою золотистою, мають приблизно вдвічі нижчу грибну біорізноманітність порівняно з неураженими деревами: інвазивний вид витісняє природні гриби-деструктори деревини. Це впливає на швидкість розкладання деревини та кількість вуглецю, який виділяється лісовими екосистемами. На сьогодні ефективних стратегій контролю поширення виду не існує. Гриб також натуралізувався у деяких частинах Європи.
Примітки
Джерела