Володи́мир Іва́нович Ра́дченко ( 23 жовтня 1948, Київ — 4 січня 2023) — український державний діяч, генерал армії України (з 2001). Міністр внутрішніх справ України (1994—1995). Голова Служби безпеки України (1995—1998, 2001—2003). Секретар Ради національної безпеки і оборони України (2003—2005). Віцепрем'єр-міністр України (12.01.—25.05.2007).

Біографічні відомості Народився 23 жовтня 1948 року в Києві, українець.

Освіта: Київський технологічний інститут легкої промисловості (1966—1971), інженер-хімік-технолог; Вищі курси КДБ СРСР (місто Мінськ 1972); курси при Вищій Червонопрапорній школі КДБ СРСР (1986, Москва).

09.1971—09.1972 — курсант Вищих курсів КДБ СРСР.

09.1972—03.1982 — оперуповноважений, старший оперуповноважений, заступник начальника відділу, начальник відділу УКДБ УРСР по м. Києву та Київській області.

03.1982—10.1990 — старший оперуповноважений, начальник відділу, заступник начальника відділу УКДБ УРСР по Рівненській області.

10.1990—07.1991 — у діючому резерві КДБ СРСР.

07.1991—01.1992 — заступник начальника УКДБ УРСР по Рівненській області.

01.1992—08.1993 — начальник УСБУ в Тернопільській області.

08.1993—03.1994 — начальник Управління боротьби з корупцією та організованою злочинністю СБУ.

03.1994—07.1994 — заступник Голови СБУ — начальник Управління боротьби з корупцією та організованою злочинністю.

З 21.07.1994 — в.о. Міністра, 28.07.1994—03.07.1995 — Міністр внутрішніх справ України.

03.07.1995—22.04.1998 — Голова СБУ.

04.1998—02.2001 — перший заступник Секретаря Ради національної безпеки і оборони.

10.02.2001—02.09.2003 — Голова Служби безпеки України.

02.09.2003—20.01.2005 — Секретар Ради національної безпеки і оборони України.

Звільнений з військової служби у відставку за станом здоров'я з правом носіння військової форми (12.02.2005).

08.2006—01.2007 — радник Голови СБУ.

11.2006—01.2007 — радник Прем'єр-міністра України на громадських засадах.

Був членом Президії Ради національної безпеки при Президентові України; членом Ради з питань збереження національної культурної спадщини (06.1997—01.1998), член Координаційного комітету боротьби з корупцією і організованою злочинністю (12.1994—12.1999); член Координаційної ради з питань судово-правової реформи при Президентові України (10.1997—07.2000); член наглядової ради Національного фонду соціального захисту матерів і дітей «Україна — дітям» (10.2001—01.2004); голова Ради з питань розвідки при Президентові України; член Ради національної безпеки і оборони України (08.1996—02.2005); член Координаційної ради з питань внутрішньої політики (з 09.1998); член Національної ради з узгодження діяльності загальнодержавних і регіональних органів та місцевого самоврядування (з 03.2001); член Координаційного комітету боротьби з корупцією та організованою злочинністю (з 04.2001); член Антикризового центру (11.2002—06.2005); член Комісії з питань реформування правоохоронних органів в Україні (з 05.2004).

Генерал армії України (з 2001). Генерал-полковник (07.05.1995), генерал-лейтенант (15.06.1994).

Дружина Валентина В'ячеславівна — кандидатка хімічних наук, професор; син Віктор (1971); дочка Олена (1983).

Помер 4 січня 2023 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі.Патріарх Філарет звершив чин похорону колишнього Голови СБУ Володимира Радченка/

Нагороди «Орден Богдана Хмельницького» III ступеня (10.1998) Відзнака Президента України «Іменна вогнепальна зброя» (1995, 2000) Орден «Знак Пошани» (13.12.1977)Органи державної безпеки Київщини (1917—2008) у фотографіях та документах. — К.: Друкарня Діапринт, 2008. — С. 358

Вісім медалей. Почесна відзнака СБУ (1996). Відзнака Міністерства оборони України «Ветеран військової служби» (1997). Відзнака МВС України «Хрест Слави» (1997). Командорський хрест ордена святого Григорія Великого (Ватикан, 11 грудня 2001)Acta Apostolicae Sedis, 2002. — P. 706. .

Примітки

Джерела Служба безпеки України: історія та сучасність. До 20-ї річниці створення. — К.: Видавець Корбуш, 2012. — 384 с. : іл. ISBN 978-966-2955-25-5 Органи державної безпеки Київщини (1917—2008) у фотографіях та документах. — К.: Друкарня Діапринт, 2008. — 504 с. ISBN 978-966-8886-09-6

Посилання Радченко В. І. // Лідери України