Миха́йло Миха́йлович Гера́симов (, * — †21 липня 1970) — радянський та російський антрополог, історик-археолог та скульптор. Розробник методики відновлення зовнішнього вигляду людини на основі скелетних залишків («метод Герасимова»).
Життєпис Народився 2 (15) вересня 1907 року в Санкт-Петербурзі, у сім'ї лікаря.
Був захоплений роботою Жоржа Кюв'є та його дослідами з реконструкції вигляду вимерлих тварин. Дитячі та юнацькі роки провів у Іркутську. З 11 років брав участь в археологічних розкопках. З 13 років працював у анатомічному музеї при медичному факультеті Іркутського університету, багато часу провів у морзі вивчаючи зв'язок м'яких тканин обличчя з кістками черепа. Перше поховання людей кам'яної доби в Іркутську розкрив у свої 14 років, друге — в 17 років вікуАнтрополог Михаил Герасимов // сайт Иркипедия . У 18 років опублікував свою першу наукову статтю про розкопки палеолітичного стійбища біля Іркутська. Він вважав своїм учителем Петрі Б. Е..
У 1922 році, ще школярем, Михайло почав працювати в Іркутському краєзнавчому музеї.
У 1928 році, будучи співробітником згаданого краєзнавчого музею, Герасимов прибув у село Мальта (Іркутської області), де незадовго до цього місцевим жителем був виявлений бивень мамута. Дослідницька робота його привела до відкриття всесвітньо відомої палеолітичної стоянки «Мальта».
У 1939—1945 роках жив і працював в Самарканді. Створив скульптурні портрети-реконструкції шерегу історичних особистостей: Шахруха, Міран-шаха, Мухамед-Султана та інших — червень 1941 рокуСписок известных личностей, связанных с Самаркандом , сайт «О Ташкенте, Узбекистане» .
У 1944 р. з родиною переїхав до Москви. Працював в Інституті історії матеріальної культури РАН.
У 1956 р. — доктор історичних наук.
Досягнення Створив понад 200 скульптурних портретів-реконструкцій історичних особистостей. У тому числі: Тамерлана, Івана IV Грозного, Улугбека, Ушакова Ф. Ф., Ярослава Мудрого, Андрія Боголюбського та інших. Відкрив і дослідив верхньопалеолітичну стоянку Мальта. У 1931—1936 роках і в 1959 році досліджував Фофановський могильник біля села Фофаново в Кабанському районі Бурятії. Відновив вигляд пізнього неандертальця з грота Ла-Шапель-о-Сен у Франції та кроманьйонців зі стоянки Сунгир біля м. Володимира.
Праці
«Раскопки палеолитической стоянки в селе Мальте» // Палеолит СССР. — — , 1935. «Восстановление лица по черепу». — , 1955. «Палеолитическая стоянка Мальта (раскопки 1956—1957 гг.)» // Советская этнография. — 1958. «Люди каменного века». — , 1964. Флоренсов В. А., Флоренсов Н. А., Медведев Г. И., «Непроторенным путем: Жизнь и творчество М. М. Герасимова». — Иркутск, 1979. Герасимова М. М., Медведев Г. И., Жизнь и деятельность Михаила Михайловича Герасимова // Вестник антропологии. — 1998. — № 5.
Примітки
Джерела та література Гаврилюк Л.О. Герасимов Михайло Михайлович // Л. В. Литвинова. Герасимов Михайло Михайлович //
Посилання
Раушенбах Б. В., «Пристрастие — Михаил Михайлович Герасимов» «Война началась не из-за моего отца!» Выставка, посвященная столетию со дня рождения М. М. Герасимова, на сайте Музея антропологии и этнографии имени Петра Великого РАН Рассказ о Михаиле Михайловиче Герасимове Реконструкции М. М. Герасимова и его учеников Gorki Park and Gerasimov // Mould's Medical Anecdotes: Omnibus Edition. — New York, 1996. — P. 155—160. Kobyliansky E., Pestryakov A., Veselovskaya E., Dr. Tatiana Balueva: An Outstanding Contributor To The Development of The Russian School of Anthropological Reconstruction // International Journal of Anthropology. — Vol. 28. № 2—3. — P. 95—119.