Теодо́р Мар'я́н Тальо́вський (, 23 березня 1857, с. Засув, нині гміна Жиракув — 1 травня 1910, Львів) — польський архітектор, вихованець та професор Львівської політехніки. Працював у містах Західної Галичини. Прихильник неоготичного та неороманського стилів.

Біографія Теодор Мар'ян Тальовський народився 23 березня 1857 року у с. Засув (нині гміна Жиракув, Дембицький повіт, Підкарпатське воєводство).

Навчався у Кракові у реальній школі, потім — у Львові, вступивши на архітектурний відділ Львівської політехніки. Тут він навчався у професора Юліана Захаревича. Своє навчання у Львівській Політехніці перервав на короткий час поїздкою до Відня, аби поглибити знання з архітектури у професора Кьоніга. Ще у студентські роки Тальовський зарекомендував себе як талановитий аквареліст. Після закінчення Політехніки молодий архітектор розпочинає свою архітектурну практику у Львові, але скоро переїздить до Кракова, де певний час працює асистентом будівництва у Промислово-технічному інституті. Згодом після реорганізації навчального закладу продовжує свою викладацьку діяльність як професор малювання і будівництва у Краківській промисловій школі.

У другій половині 1880-х років Тальовський будує житлові будинки у Кракові. Характерною особливістю цих будівель є: використання в оздоблені фасадів цегли та каміння різноманітних форм та фактур; примхливі завершення фасадів; асиметрично розміщені вікна та двері; будинки часто прикрашені рельєфами з латинськими написами, що з згодом ставали назвам цим спорудам: «Під павуком», «Під жабою, що співає», «Festina lente». У цих проєктах ясно прочитується творче трактування середньовічних стилів: романського та готичного.

З 1888 року архітектор проєктує ряд громадських та сакральних споруд. Костели у містах Західної Галичини: Добжехув, Ланьцут, Камінь, Вроцянка, Бібриця, Суха-Бескидська, Висоцьк, Новий Санч та інших містах. Громадські споруди: двокласна школа у місті Окоцім, будинок товариства «Сокул» у місті Ясло, павільйон князя Адама Любомирського на Крайовій виставці (1894), підземний перехід на вулиці Любич у Кракові (1898). У цей же час архітектор будує ряд житлових будинків для Яна Гьотца на вулиці Реторика у Кракові, та Залевського теж у Кракові, віллу Домбковських у Бохні, віллу Юліана Ванга у Львові на вулиці Івана Франка, 114, палац графа Міховського у Добрехові, Понінських у Горинцю, Сапігів у Сєдлісках. 1899 року стає членом Політехнічного товариства у Львові.Towarzystwo Politechniczne we Lwowie 1877—1902. Pamiętnik jubileuszowy / pod red. E. Grzębskiego. — Lwów, 1902. — S. 96. З 1901 року Тальовський керував кафедрою рисунку у Львівській Політехніці, а через два роки ще й почав викладати історію середніх віків.

У 1903 році отримує перемогу у конкурсі на костел святої Єлизавети у Львові. У цей ж час він проєктує храм для Кам'янки-Бузької (Кам'янки Струмілової). За його проєктами побудовані костели у Тернополі, Скалаті, Білоскірці, капличка у Гряді під Львовом. Окрім культових споруд, Тальовський робить проєкт перебудови замку XVII ст. у Висічці поблизу Борщева та палац ордината Чарковського-Голейовського. Також проєктує палац графа Чосновського в Оборах біля Шумська, палац князів Четвертинських у Києві, «Оссаріум» на полі битви під Аустерліцем.

Архітектор помер 1 травня 1910 року у Львові залишивши по собі багату творчу спадщину. 1910 року проєкти Тальовського експонувались на першій архітектурній виставці у Львові.Minkiewicz W. Z powodu I wystawy Architektury we Lwowie // Czasopismo Techniczne. — 1910. — № 23. — S. 359; продовження статті — № 24. — S. 384.

Прихильник неоготичного стилю, доклав чимало зусиль до його поширення по Галичині. З кінця XIX ст. проєктував костели (всього їх у доробку архітектора майже сотня). Займався також реставрацією пам'яток старовини. Зокрема, наприкінці XIX ст. відреставрував башти та костел замку у Скалаті. Був членом журі конкурсу на проєкт нової ратуші у Стрию (1906),Konkurs na projekt nowego ratusza w Stryju // Gazeta Lwowska. — 28 marca 1906. — № 71. — S. 4; Konkurs na projekt nowego ratusza w Stryju // Słowo Polskie. — 27 marca 1906. — № 132. — S. 3. будинку Торговельно-промислової палати у Львові (1907).Budowa gmachu Izby handlowej i przemysłowej // Gazeta Lwowska. — 19 lutego 1907. — № 40. — S. 4; Budowa gmachu Izby handlowej i przemysłowej // Nowa Reforma. — 18 lutego 1907. — № 80. — S. 3. Помер у Львові, похований на Раковицькому цвинтарі у Кракові в родинному гробівці Тальовських і Рашковських, поле W.Grodziska-Ożóg K. Cmentarz Rakowicki w Krakowie. — Wyd. drugie uzupełnione i poprawione. — Kraków: Wydawnictwo Literackie, 1987. — S. 144. — ISBN 83-08-01428-3.

Втілені проєкти

Сакральні споруди

Костели

Нові крипти Потоцьких під пресбітерієм парафіяльного костелу в Ланьцуті (між 1894 і 1902).Jabłoński K. Zamek w Łańcucie. — Warszawa: Sport i turystyka, 1991. — S. 30. — ISBN 83-217-2629-1. Костел святої Єлизавети у Львові, збудований у 1903—1911 роках. З 1901 року було розпочато збір коштів на будівництво костелу святої Єлизавети на полощи Солярні (тепер Кропивницького). Костел мав вміщувати 2000 осіб та містити 1000 сидячих місць. Конкурс проєктів був оголошений у 1903 році. Перемогу отримав Т. М. Тальовський, який представив на конкурс три різні проєкти. Костел виконаний у неоготичному стилі. Це тринавна базиліка з трьома вежами, що завершуються гострим шпилями. Фасади виконані з нетинькованої червоної цегли, а оздоблення з білого натурального каменю. У верхній частині головного фасаду розташована скульптурна композиція «Розп'яття з пристоячими Іоаном та Марією» виконана скільптором Петром Війтовичем, також вівтар (1917) нині не збережений. Костел Успіння Богородиці у Кам'янці-Бузькій (проєкт 1901 року, збудований у 1910—1929 роках). Ще у 1901 році архітектор Теодор Тальовський розробив проєкт парафіяльного костьолу для Кам'янки-Струмилової (нині Кам'янка-Бузька). Але його будівництво розпочали лише у 1910 році.Łoza S. Słownik architektów i budowniczych polaków oraz cudzoziemców w Polsce pracujących. Костел Успіння Богородиці в Отинії (1905) Тернопільський парафіяльний костел Костел у Добжехуві (1887—1894). Костел в Лібйонжі (1903 ?). Костел у Камені. Костел у Вроцанці. Костел у Бібрці. Костел у Сухій-Бескидзькій (1901). Костел у Висоцьку. Костел у Новому Санчі (1898). Костел святої Анни у Скалаті (1901). Костел у Білоскірці (1905). Костел у Качіці (Румунія) (1904). Реконструкція костелу в Товстому (1902). Костел у Лубзині (1903). Костел у Кросченку (1905) Kroscienk. Костел у Ляшках Мурованих (Підкарпатське воєводство)(1905)Тимофієнко В. І. Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть.. Костел у Вадовицях Гурних (1904).

Каплиці Каплиця у Гряді під Львовом. Каплиця усипальниця в Кобилянці (1898). Каплиця в Ліб'язі на Лемківщині(1899). Каплиця в Чрзенові на Лемківщині (1899). Каплиця в Кросєнках на Лемківщині (1899). Вівтар монастирського костелу у Добжехові (1900).

Житлові споруди

Забудова вулиці Реторика у Кракові. Будинок «Під жабою, що співає». Будинок «Festina lente» (1887). Будинок у Кракові для Яна Гьотца. Будинок «Під ослом» у Кракові (1889). Будинок «Під павуком» у Кракові. Вілла М. Домбковських у Бохні (1900). Вілла Юліана Ванґа (Львів, 1899) — вулиця Франка, 114 (Св. Софії, 30), Вілла промисловця, власника фабрики штучних добрив Юліана Ванґа, збудована у 1899 році. Споруда виконана у стилі романського модерну. Двоповерхова, у плані наближена до прямокутника, має високий цокольний поверх. Композиційне вирішення фасаду асиметричне — з ліва розташований кутовий ризаліт, а з права виступає розкрепована частина з мансардним поверхом. Розкремпована частина завершується високим шатром, та двома невеличкими вежами з цибулястими банями. Кутовий ризаліт увінчується щипцем зі сліпим круглим вікном. На рівні другого поверху знаходиться балкон на кронштейнах. Вікна першого поверху та подвійне вікно на рівні мансарди мають аркове завершення, а другого і цокольного — лучкові, оздоблені жовтою цеглою. Головний вхід декоровано порталом і парадним сходами. Стіни виконані з нетинькованої червоної цегли, які на рівні першого і цокольного поверхів обличковані ламаним каменем і завершені аркатурним фризом та профільованим карнизом із сухариками.Енциклопедія Львова (За редакцією А. Козицького та І. Підкови) палац графа Чосновського в Оборахнині хутір у складі села Великі Дедеркали біля Шумська. палац у Добжехові (1890). Палац Романа Міхаловського у Дожбехові (1899). Будинок К. Залевського в Кракові (1898).

Реставраційні роботи Наприкінці XIX століття архітектор видозмінив башти Скалатського замку, надавши їм неоготичного забарвлення. Костел домініканського монастиря у Богородчанах на Станіславщині (1904—1905). Проєкт реставрації Чернелицького замку від 1905 року. Зберігається в архіві Інституту мистецтва ПАН у Варшаві.Арсеніч М. Фортеця часів Австро-Угорщини // Пам'ятки України. — 2015. — № 7—9. — С. 57. Проєкт розбудови парафіяльного костелу у Вижнянах під Львовом. Створений 1905 у неоготично-неороманських, дещо зредукованих формах. Передбачав розбирання пресбітерія і добудову нової нави із перетворенням старої нави на рамено трансепту. Не був реалізований.Gluzińska A. Kościół parafialny p. w. Św. Mikołaja w Wyżnianach // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Antykwa, Pasaż, 2003. — Т. 11. — S. 323—333. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. I). — ISBN 83-89273-04-7. Перебудова замку XVII ст. у Висічці поблизу Борщева на палац ордината Чарковського-Голейовського.

Інші роботи 2-класна школа в Окоцімі Лікарня в Оскоцімі Будинок спортивного товариства «Сокіл» в Яслі (1898). Павільйон князя Адама Любомирського на Крайовій виставці (1894) Підземний перехід на вулиці Любич у Кракові (1898) Оссарій на місці битви під Аустерліцом, спроєктований на замовлення Австрійського товариства ветеранів. Мав являти собою 65-метровий пам'ятник з оглядовою вежею і одночасно музейну споруду.Ossarium // Architekt. — 1900. — № 2. — S. 37—38, tabl. I.

Акварелі

Примітки

Джерела

Ґранкін П. Майстер неоготики Теодор Маріан Тальовський (1857—1910) // Будуємо інакше. — № 2. — 2001. — С. 38—39.

Посилання

Здобутки архітектора Т. Тальовського, декана львівської Політехніки. Вклад реставраторів у збереження його творчої спадщини http://talowski.prv.pl