Ка́ча, Качи́ () — річка в Криму.
Опис Довжина річки — 69 км, площа басейну 573 км². Починається на північних схилах Головного пасма Кримських гір злиттям двох річок — Пісари і Біюк-Узень. Впадає в Каламітську затоку Чорного моря на 2 км північніше міста Севастополь. Береги високі, кам'янисті, річище широке, дно на всьому протязі — рінь. Більша частина приток впадає у Качу в її верхньому перебігу. Під час сильних дощів, а також восени й узимку Кача може дуже розливатися. Влітку в зв'язку з використанням води на зрошення в нижній течії пересихає.
Назва річки походить від тюркського слова хач — хрест. У верхів'ях річка утворює Качинський каньйон. Тут розташовані середньовічні монастирі та печерні міста, серед них найвідоміші Качі-Кальон, Киз-Кермен, Тепе-Кермен.
Від назви річки походить назва селища Кача, що за 1 км на північ від гирла.
На річці споруджено два великі водосховища — Бахчисарайське (6,89 млн м³), що використовується для постачання питної води у місто Бахчисарай і Загорське (27,8 млн м³), постачає воду у Велику Ялту системою гідротунелей.
Притоки Писара, Донга, Каспана, Стиля, Окурка (ліві); Чуін-Елга, Марта, Чурук-Су (праві).
Галерея
Джерела Річки Криму на сайті Республіканського комітету водного господарства АРК. Річки Північно-Західного Криму. Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 243 «Каталог річок України». — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 129. — (№ 2229). Ресурсы поверхностных вод СССР: Гидрологическая изученность. Том 6. Украина и Молдавия. Выпуск 3. Крым и Приазовье / Под ред. Б. М. Штейнгольца. — Л.: Гидрометеоиздат, 1964. — 128 с. Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.
Посилання