«Музіка» — другий студійний альбом українського рок-гурту «Воплі Відоплясова», який вийшов 1997 року.
Альбом записано 1996 року, коли «ВВ» вирішили повернутися з Франції, де гурт перебував з початку дев'яностих років. Інструментальні партії записано в Києві, але більшу їх частину перезаписали в Парижі два лідери гурту — співак Олег Скрипка та бас-гітарист Сашко Піпа. Контракт на видання альбому підписали з російською компанією «Gala Records», вона ж знімала кліпи та розповсюджувала компакт-диски. На пісню «Весна» на «Мосфільмі» зняли відеокліп, який потрапив в активну ротацію на українських каналах та російському MTV.
Платівка, що поєднувала класичний рок з українськими народними піснями та була записана на професійній закордонній студії, принесла «ВВ» велику популярність в пострадянських країнах. 1997 року на фестивалі «Таврійські ігри» «Воплі Відоплясова» визнали українським рок-гуртом року, а «Весну» — найкращою піснею та відеокліпом року.
Альбом «Музіка» вважається одним з головних альбомів незалежної України, а пісня «Весна» — одним з найвідоміших українських хітів.
Історія створення
Повернення «ВВ» до України Український рок-гурт «Воплі Відоплясова» створено в середині 1980-х років у Києві. Його засновниками стали студенти КПІ: Олег Скрипка й Олександр Піпа. У 1986 році вони вперше зібралися в гуртожитку, долучивши гітариста Юрія Здоренка, та почали працювати над власним репертуаром. Свій перший магнітоальбом колектив записав удома в Здоренка, а за рік — восени 1987 року — гурт отримав назву «Воплі Відоплясова», або просто «ВВ». До складу гурту додали барабанщика Сергія Сахна, і вони почали грати український панк-рок на місцевих фестивалях.
Після перемоги на «Першому Київському рок-параді» у «ВВ» з'явився продюсер Володимир Іванов, який просував гурт в Радянському Союзі та за його межами. 1988 року колектив вже грав у Польщі, а 1990 року — у Франції. 1991 року Скрипка та Піпа переїхали до Франції на постійне проживання, одружилися із француженками, і, попри зміни у складі (Здоренка та Сахна змінили місцеві музиканти Фелікс Ле Барс та Стефан Муфліє), продовжували грати український фолк-панк, використовуючи французькі державні програми підтримки радянської рок-музики. Проте після п'яти років перебування за кордоном із поодинокими виступами в Україні Олег Скрипка почав планувати повернення на батьківщину: він хотів більше виступати в Україні, а його шлюб з Марі Рібо розпався.
Створення альбому
Разом із поверненням в Україну гурт вирішив записати новий альбом, який мав стати лише другою повноцінною роботою за десять років існування. Перша — видана 1994 року «Країна мрій» — вийшла обмеженим накладом, а решта записів «ВВ» або була створено без дозволу гурту, як-то вініл «Або-або» з концертним записом виступу у Франції, або записана без професійного обладнання, наприклад, магнітоальбом «Танці». Нова платівка мала поєднати як вже відомі пісні, зокрема, «Краков'як рок», так і нещодавно придумані композиції.
Записувався альбом у Києві, на студії «Комора», що біля ВДНГ. Скрипка згадував: «Альбом „Музіка“ ми писали в студії, що була запакована обладнанням наприкінці 70-х — на початку 80-х, тобто, це реально той рок-н-ролл, який грався в ті роки і на тому обладнанні: плівка, пульти. Все справжнє, рок-н-рольне, вкладена була ще та якість і той менталітет». Професійний мастеринг в Україні на той час був неможливим, тому для зведення альбому музиканти повернулися до Франції. Там з'ясувалося, що записаний матеріал був незадовільної якості (плівки виявилися дуже старими та бракованими), тому партії довелося перезаписувати. Фінальна версія «Музіки» була майже повністю записана в паризькій студії «Stakato», де раніше працював гурт Gipsy Kings. Скрипка співав і грав на баяні та гітарі; Піпа, окрім гри на бас-гітарі, програмував партії ударних на драм-машині. Щоб заощадити кошти на оренді студії, хлопці нелегально працювали вночі.
Учасники запису
У записі альбому брали участь: Олег Скрипка — вокал, гітара, баян, труба; Олександр Піпа — бас-гітара, підспівки, програмування барабанів;
Юрій Здоренко — гітара; Сергій Попович — підспівки, гітара; Євген Нестеренко — підспівки; Борис Сезнець — підспівки, басовий барабан, малий барабан. хай-хет, віртуальний голос; Сільвен Сівет — малий барабан; Фарід Зеуан — саксофон; Белль Дю Беррі, Марі Ребо, Хлоя Бан, Веро Дерано, Валері Веріл — етнічний спів; Фарід Зеуан, Лоран Шміель, Гі Льорка — оркестрування;
Сергій Попович, Влад Коломієць — запис альбому, студія «Комора», Київ; Борис Сезнець — зведення альбому, студія «Stakato», Париж.
Вихід альбому 1996 року на компакт-дисках, надрукованих київською компанією «Машел», вийшла скорочена версія «Музіки». Її випуск профінансували бренди музичних інструментів Gibson та Epiphone. Як стверджується на сайті гурту, це був «перший український компакт-диск формату „single“, виданий групою на честь завершення „французького періоду“ і остаточного повернення на Батьківщину». До складу платівки увійшло лише п'ять композицій, зокрема коротка передмова, чільна пісня, а також композиції «Глибина», «Гей! Любо!» та «Весна». Разом з випуском синглу було знято відеокліп на пісню «Музіка».
Контракт на випуск повноцінного альбому було підписано з російським лейблом «Gala Records». За словами Олега Скрипки, «в ті часи, щоб нормально існувати в музичному просторі в Україні, треба було заходити через Москву, тому що з директиви з Москви запускалася музика і крутилася на наших ефірах». Представники «Gala Records» зобов'язалися не лише випустити чотири компакт-диски, але й зняти відеокліпи на пісні гурту. До нового складу «ВВ» крім Олега Скрипки та Сашка Піпи увійшли вже знайомий барабанщик Сергій Сахно та новий гітарист Євген Рогачевський (з гурту «Иіцкій Аун»), а саунд-продюсером гурту став Сергій Попович («Раббота ХО»). Хоча Рогачевський замінив Здоренка лише за добу до того, як треба було вирушати на концерти в Москву, але виявилося, що він був давнім фанатом «ВВ» та знав гітарні та вокальні партії до більшості їхніх пісень.
Концертне турне Офіційний реліз повноформатної «Музіки» відбувся в травні 1997 року. Презентація альбому відбулася в київському Палаці культури КПІ та збіглася з десятою річницею створення «ВВ». Окрім гурту, у концерті взяли участь Ансамбль пісні і танцю Збройних сил України та попспівак El Кравчук. За задумом фронтмена гурту, концерт мав бути сумішшю різних жанрів: панк-року, оркестрової та естрадної музики. El Кравчука на цьому концерті Скрипка порівнював зі своїм близнюком, бо вони мали схожі зачіски та обидва одягли «спортивки»: рок-зірка — червоні, а попзірка — сині.
Після яскравого святкування ювілею гурт вирушив у масштабний концертний тур Україною, що отримав назву «Вічна весна». Шанувальники із радістю зустрічали повернення гурту із-за кордону, співаючи українські пісні навіть в переважно російськомовних регіонах. Перший для «ВВ» всеукраїнський тур складався з концертів у таких містах, як Луцьк, Чернівці, Вінниця, Одеса, Миколаїв, Донецьк, Кременчук, Полтава, Дніпро та інші, закінчившись у Києві. Організаторами турне стала агенція «Нова». Під час концертів не обійшлося без інцидентів: у Сімферополі фронтмен гурту побився з глядачем, а в Луганську зламав ногу. Попри це, тур в цілому пройшов успішно, дозволивши «ВВ» привернути увагу слухачів в Україні та за її межами до української рок-музики.
Зміст альбому
Список пісень
Обкладинка На обкладинці альбому зображено тривимірну стилізовану назву гурту «Vоплі Vідоплясова» на фоні пейзажу в кольорах українського прапору. Дизайнером обкладинки став Олександр Липатов, який в дев'яності роки оформлював альбоми рок-виконавців лейблу «Гала Рекордс», таких як «», «Сектор Газа» або Найк Борзов. На відміну від поширеної асоціації, згідно з якою синьо-жовтий стяг символізує небо та пшеничне поле, небо на ілюстрації є жовтим, а поле — синім. На думку музичного оглядача Дмитра Урюпіна, латинські літери «V» в назві гурту мали підкреслювати європейський статус колективу. Перевидання «Музіки» 2017 року мало іншу обкладинку із великими літерами «V V» на схожому, інвертованому жовто-блакитному фоні.
Наприкінці 2010-х років Олег Скрипка надав оригінальне пояснення кольорової схеми обкладинки:
Музика та тексти Головним хітом альбому стала пісня «Весна». Записана у Франції, вона описує ностальгію за батьківщиною, своєю лірикою відрізняючись від попередньої творчості гурту, яка носила більш іронічний характер. З музичного погляду вона також не була схожа на типовий для «ВВ» фолк, а більше походила на тогочасну західну музику. Олег Скрипка називав її «першим ритм-енд-блюзовим качем». Він також казав: «У „Весни“ проста форма. Я зрозумів гіпнотичність народної пісні, її трансовість. Люди виходили в поле та вводили себе в стан трансу, щоб не було важко працювати, і вони складали такі композиції. На сьогодні сучасна музика вся така. Я це якимось чином зрозумів ще тоді». Один зі співавторів пісні Сашко Піпа спочатку навіть відмовлявся визнавати, що мав до відношення до її створення, настільки вона відрізнялася від звичного йому панк-року. Постфактум цю пісню вважали однією з найважливіших для колективу не лише через популярність — за деякими підрахунками, «Весна» виконувалася наживо понад 1000 разів, на п'яти континентах, традиційно закінчуючи концерти «ВВ» — а й через її вплив на подальший музичний стиль гурту.
Пісні «Юра» та «Білі плями» були об'єднані космічною тематикою. Перша з них присвячена радянському космонавтові Юрію Гагаріну. Спочатку вона мала гумористичний характер із приспівом «Кока! Кола!», але після скарги компанії-виробника напою текст довелося змінити. Фінальний варіант композиції був створений за стандартами американської рок-музики, а її головним героєм став, за висловом Скрипки, «Ісус Христос XX століття». Своєю чергою, текст «Білих плям» ґрунтується на знайденому Юрієм Здоренком листі сільського хлопчика, який дивиться на зорі та мріє зустрітися з прибульцями. Космічна тема отримала несподіване продовження для музикантів «ВВ» в реальному житті. Спочатку «Музіка» стала одним з трьох предметів, разом з українським прапором та Конституцією, які з собою в космос взяв перший український космонавт Леонід Каденюк. Пізніше музикантам неодноразово робили подарунки, пов'язані з космосом: дві зірки в сузір'ї Близнят «назвали» «Воплі» та «Відоплясова», а український та білоруський фан-клуби гурту «подарували» «ВВ» дві ділянки на Місяці.
Пісні «Гей! Любо!», «Музіка» та «Краков'як рок» були вже добре відомі слухачам завдяки магнітоальбому «Танці», але мали нові аранжування. Чільна «Музіка» — перша пісня «ВВ», створена у «золотому складі», — починалася з розповіді про відчуття нудьги, проте закінчувалася запальними танцями. Сюрреалістичний «Краков'як рок» з іншим порядком куплетів, у порівнянні з оригінальним записом, вирізнявся незвичною манерою співу Скрипки, близькою до кривляння . Цю пісню — єдину в репертуарі «ВВ» із текстом суржиком, через що врешті-решт гурт перестав її грати на концертах — було створено на посиденьках вдома у Саші Піпи, під акомпанемент зазвичай швидкої з радянської грамофонної платівки, яку було відтворено на зменшеній швидкості. «Гей! Любо!» поєднує звучання баяна та важких гітар, повністю записаних Здоренком. Були на альбомі й спокійні мелодійні пісні, на кшталт «Гармонії», з акомпанементом на акустичній гітарі та образним текстом: «За горами, за лісами ходить, блудить різний зміст. Я дивлюсь телевізора, в його хвилях втрачаючись».