Ярози́т — мінерал класу складних сульфатів, аналог залізовмісного алуніту, острівної будови. Кінцевий член ряду в групі алуніту.
Історія та етимологія Названий за місцем відкриття — родовище Барранка Харосо (Яросо) у міжгір'ї Яросо, Сьєра-Аль-Магрега (Іспанія). Вперше описаний у 1852 р. німецьким мінералогом Августом Брайтгауптом (1791—1873).
Синоніми — антунезит, боргстерміт, кіпрузит, колосорикіт, купорос жовтий, мороноліт, пастреїт, раймондит, руда жовта залізна, утахіт.
Загальний опис Ярозит — водний сульфат залізаЛазаренко Э. А. По вулканическим Карпатам: Путеводитель, — Ужгород: Карпати, 1978. — 96 с., ил., 16 л. ил.. Утворює товстотаблитчаті або бочковидні кристали жовтого та бурого кольорів. Блиск алмазний. Утворюється в зонах окиснення сульфідних родовищ і в корі вивітрювання гірських порід, що містять пірит.
Хімічна формула: KFe33+[SO4]2(OH)6. Склад у %: K2O — 9,41; Fe2O3 — 47,83; SO3 — 31,97; H2O — 10,79. Домішки: Na (до 2 %), Al (до 19 %), Pb (бл. 3 %), Se (частки %). При заміщенні K на Na — натроярозит.
Сингонія тригональна. Дитригонально-пірамідальний вид, псевдокуб. Форми виділення: кірочки, землиста і волокниста маса, зернисті і щільні аґреґати, налети, конкреції, рідкісні ромбоедричні та таблитчасті кристали. Густина 2,9—3,26. Тв. 2,50—3,75. Колір бурштиново-жовтий, бурий, темно-коричневий. Риса блідо-жовта. Блиск алмазний, на гранях скляний. Напівпрозорий. Злом нерівний до раковистого. Крихкий. Піроелектричний. Типовий вторинний мінерал.
Походження Утворюється у зоні окиснення при руйнуванні сірчистих сполук заліза, в основному піриту. Після гідролізу переходить у бурі залізняки.
Розповсюдження Знайдений у зоні окиснення сульфідних родовищ. Складова частина лімонітових залізних шапок, де часто помилково приймається за землистий різновид лімоніту. Зустрічається серед продуктів грязьового вулканізму. Супутні мінерали: лімоніт, гематит, кварц, алуніт, барит, пірит. У значній кількості є на Південному Уралі і Центральному Казахстані.
Інші знахідки: у Барранко-дель-Харосо, Сьєрра-Альмагрера, провінція Альмерія; Горні Славков (Шлаггенвальд), Чехія; Фюрстенберг, поблизу Шварценберга, Саксонія, Німеччина; Лавріон (Аттика, Греція); багато знахідок у США (штати Огайо, Юта, Аризона, Невада); урановий район Сьєрра-Пена-Бланка, Сьєрра-дель-Куерво, Чіуауа, Мексика; Чукікамата (центральні Анди, Чилі). Відомий у вигляді конкрецій та жовен у зоні окиснення золоторудного родовища Майкаїн у Північному Казахстані. На вулканах півострова Камчатка, Росія.
Різновиди ярозит кальціїстий (різновид ярозиту з Північного Кавказу, що містить 1,58 % СаО), ярозит селенистий (різновид ярозиту, що містить до 0,20 % SeO4),
Аналоги NH4-аналог ярозиту - ярозит амонієвий, амоніє-ярозит NH4Fe33+[(OH)6 (SO4)2], Аналог ярозиту з гідроксонієм (Н+Н2О) - ярозит гідроксонієвий, гідроні-ярозит (H3O)Fe33+[(OH)6 (SO4)2], Nа-аналог ярозиту - ярозит натріїстий, натро-ярозит NaFe33+ [(OH)6 (SO4)2], Рb-аналог ярозиту - ярозит свинцевий, плюмбо-ярозит Pb2+Fe63+[(OH)6(SO4)2]2, Аg-аналог ярозиту - ярозит срібний, аргенто-ярозит AgFe33+[(OH)6(SO4)2].
Застосування Ярозит не має істотного застосування. Мінерал іноді використовується як жовтий пігмент в живописі. Зокрема, його використання було доведено на дерев'яному саркофазі віком 2600 років.
Використовується як сировина для отримання тонкого полірувального порошку. Використовують для виготовлення крокусу (полірувальний порошок).
Див. також Алуніт Список мінералів Марсіанські породи
Примітки
Література
Handbook of Mineralogy / Jarosite.
Посилання Further information about the Jaros Hydrothermal system Ярозит в базі webmineral.com MinDat - Jarosite