Убангійські мови — група мов адамауа-східної підродини нігеро-конголезьких мов. Поширені в ЦАР, на півночі Демократичної Республіки Конго та півдні Судану.
Мови групи були поділені на групи Дж. Грінбергом в 1955 році. Пізніше були перегруповані французькими мовознавцями Л. Бук'є та Ж. Тома за порівнянням попередньої класифікації. Грінберг виділяв 8 підгруп, а французи виділили тільки 4 підгруп, а інші 3 об'єднали в одну — п'яту.
Підгрупи: східні гбая, манза, нгбака нгбанді, санго, якома нгбака-м'або, мунду, ндого, баї, бвірі, сере, тагбо та ін. центральні — банда південні — занде, нзакара, барамба, памбіа південно-східні — амаді південно-центральні — мондунга, мба
Серед мов цієї групи особливе місце займає мова санго, яка функціонує як міжетнічна мова на території ЦАР.
Література Африка. Энциклопедический справочник. Т.1-2. Москва, 1986