Берингія — сухопутний міст приблизно завширшки (при найнижчому рівні моря) 1 600 км з півдня на північ, який з'єднував сучасну Аляску і Східний Сибір в різні часи льодовикових періодів плейстоцену. На терені не було льодовика через те що терен знаходився в дощовому сутінку і південно-західні вітри залишали опади з Тихого океану на повністю замороженому Аляскинському хребті. Степ, котрий по суходолу простягнувся на декілька сотень кілометрів в глиб континенту, назвали Берингія.
Вчені вважають, що маленька людська популяція, яка пережила останній льодовиковий період в Берингії була ізольована від першопочаткової громади в Азії близько 5 000 років, перед початком заселення Америки близько 16 500 років тому, коли американські льодовики розпочали танути відкриваючи шлях на південь.
Географія
Берингова протока, південь Чукотського моря і північ Берингова моря є мілководними. За часів циклів глобального похолодання, як то останній льодовиковий період, велика кількість води концентрується в льодовиках Арктики і Антарктики, що приводить до зниження морського рівня і появу суходолу на шельфі, який після танення льодовиків був знов затоплений. Інші сухопутні мости були також і також пізніше були затоплені: приблизно 14 000 років тому, материк Австралія був зв'язаний з Новою Гвінеєю і Тасманією; Британські острови були зв'язані з континентальною Європа через сухий шельф Ла-Маншу; і сухий басейн Південно-Китайського моря зв'язував Суматру, Яву і Борнео з Азією.
Підвищення і падіння рівня моря відкривали Берингію в плейстоцені декілька раз. Сухопутний міст у Берингії існував в останні два льодовикових періоди: 35 000 р. тому та 22 000-7 000 рр. до н. е.. Протока вдруге з'явилась приблизно 15 500 років тому,E.C. Pielou, After the Ice Age: The Return of Life to Glaciated North America (Chicago: University of Chicago Press) 1991:19 and note. і 6 000 р. тому прийняла сучасні рисиIsostatic rebound has continued to raise some sections of coast.
Вільна від криги Берингія була величезною резервацією під час останнього Вюрмського льодовикового максимуму; тут вижили рослини, які змогли пристосуватись до незахищених від вітру умов субарктики,D.M. Hopkins, et al., Paleoecology of Beringia (New York: Academic Press) 1982. але довкілля Берингії постійно змінювалось, з ним змінювалось які рослини і тварини могли вижити. Великий суходіл міг бути як бар'єром, так і мостом: під час холодніших періодів льодовики просунулись, і кількість опадів зменшилася. Під час тепліших періодів, дощ і сніг змінювали ґрунти і стік. Скам'янілості вказують, що на той час смерека, береза і тополя росли північніше сьогоденної північної межі, а клімат тоді був теплішим і вологішим. Мастодонтам, яким було потрібно багато їжі, було б важко вижити в сухій тундрі. Навпаки, мамонт процвітав у Берингії, на що вказує ландшафт, котрий був вельми строкатим.
Міграція людства і тварин
Берингійський суходіл важливий з декількох причин, не в останню чергу він дозволив людству заселити Америку 25 000 років тому.National Genographic. "Atlas of the Human Journey." 2005. May 2, 2007. Тварини також були спроможні мігрувати через Берингію. Ссавці, що виникли в Азії, мігрували в Північну Америку. Це хоботні і леви, які еволюціонували в ендемічні види в Америці, на сьогодення вимерлі. Коневі і верблюдові виникли в Північній Америці (і пізніше вимерли там), мігрували до Азії.
Примітки
Джерела Bering Land Bridge National Preserve "The Bering Strait Crossing" by James A. Oliver ISBN 0-9546995-6-4 Information Architects 2006 & 2007 (Revised) What is Beringia? D.K. Jordan, "Prehistoric Beringia" Paleoenvironmental atlas of Beringia: includes animation showing the gradual disappearance of the Bering land bridge Yukon Beringia Interpretive Centre Paleoenvironments and Glaciation in Beringia Anne Weil, 2002. "Late Cretaceous and early Paleocene mammalian exchange between Asia and North America" Study suggests 20000 year hiatus in Beringia Mitochondrial Population Genomics Supports a Single Pre-Clovis Origin with a Coastal Route for the Peopling of the Americas, American Journal of Human Genetics, 82 (3), 583-592 (3 March 2008). pdf file of article (525kb) Pielou, E. C., After the Ice Age : The Return of Life to Glaciated North America (Chicago: University of Chicago Press) 1992 Hey, Jody, 2005. "On the Number of New World Founders: A Population Genetic Portrait of the Peopling of the Americas" in Public Library of Science Biology 2005 May 24;3(6):e193
Посилання Америка: рання історія стає складнішою // Збруч, 10.01.2018