Євге́н Ві́кторович Блаже́вський (6 березня 1884, Любомирка — 28 серпня 1973) — новатор сільськогосподарського виробництва. Двічі Герой Соціалістичної Праці (1950 і 1958).
Життєпис Народився року в селі Любомирка Ананьївського повіту Херсонської губернії в сім'ї лісника. Трудову діяльність почав у неповні 14 років.
Учасник першої світової війни. За хоробрість у боях з німцями відзначений двома Георгіївськими хрестами.
Під час громадянської війни — боєць кавалерійського корпусу Г. І. Котовського.
З 1931 року працює в колгоспі імені Сталіна (пізніше — Горького) Котовського району Одеської області. З початком колективізації — колгоспник, потім бригадир городньої бригади любомирської сільгоспартілі (1932—1941 рр.). Під час другої світової війни залишався на окупованій території.
Після визволення села з-під німецької окупації — ланковий по вирощуванню кукурудзи (1944—1963).
В 1948 році очолив ланку і приєднався до руху за широке впровадження посівів кукурудзи в радянське сільське господарство. Прославився високими врожаями цієї культури. В 1949 році отримав 69,2 центнери кукурудзи з 1 гектару на площі в 10 гектарів.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 7 червня 1950 року за отримання високих врожаїв кукурудзи Блажевському Євгену Вікторовичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна та золотої медалі «Серп і Молот».
Важливою складовою досягнень Євгена Вікторовича була вміла селекційна робота по покращенню та виведенню нових гібридів кукурудзи. Досліди народного селекціонера дозволили йому одержати високоврожайні гібриди: «Котовчанка—1», згодом «Котовчанка—2». Крім того, ланковий багато зробив для розповсюдження в Україні китайського сорту кукурудзи «Золота імператриця».
Наукова робота з виведення високоврожайних гібридів кукурудзи увінчалась успіхом. Виведені ним сорти давали високі врожаї і славились не тільки в Україні. Ланка Євгена Вікторовича вирощувала по 100—120 центнерів сухого зерна кукурудзи та 300-400 центнерів зеленої маси з гектара землі. В далеких 1960-х—1970-х роках дехто вважав це мало не дивом. Науковою роботою «Любомирського чарівника», як назвав його одеський письменник Володимир Лясковський , цікавився увесь аграрний світ. До Любомирки приїжджали численні делегації з усіх куточків СРСР та інших країн, щоб запозичити цінний досвід. Самого Блажевського часто запрошували за кордон. Насіння виведених ним сортів просили переслати до різних областей України та усього Радянського Союзу.
«Уважаемый Евгений Викторович! Меня очень волнует сорт Вашей кукурузы, которая вызревает за 80 дней. В условиях Урала этот сорт представляет очень большую ценность. Если можно, пришлите, пожалуйста, хоть немного семян. Заранее благодарю» — писал А. Корольков, начальник Ачитинской райсельхозинспекции Свердловской областиЛясковский В. Г. Волшебник из Любомирки / В. Лясковский. — Одесса: Одесское книжное издательство, 1959. — 32 с. .
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 лютого 1958 року за видатні успіхи в справі отримання високих і сталих врожаїв зернових і технічних культур, виробництва продуктів тваринництва, широке використання досягнень науки і передового досвіду у вирощуванні сільськогосподарських культур і підйомі тваринництва та вміле керівництво колгоспним виробництвом Блажевський Євген Вікторович нагороджений другою золотою медаллю «Серп і молот».
Член КПРС з 1952. Був делегатом XX з'їзду КПРС.
Жив у рідному селі Любомирка. Помер 28 серпня 1973 року. Похований на кладовищі села Любомирка.
В 1963 році в селі Любомирка Подільського (Котовського) району встановлений бронзовий бюст двічі Героя Соціалістичної Праці Євгена Блажевського. В 1990-ті роки викрадений, на його місті встановлена стела.
Нагороди Двічі Герой Соціалістичної Праці: 07.06.1950 — за високі врожаї кукурудзи;— 26.02.1958 — за успіхи у розвитку сільського господарства. Нагороджений двома орденами Леніна і двома медалями «Серп і молот». Почесна грамота Президії Верховної Ради Української РСР (1964)
Примітки
Література
Адамовський Й. Г. Євген Блажевський / Г. Адамовський. — К.: Держсільгоспвидав УРСР, 1960. — 59 с. Дубров Б. Про людей з гарячим серцем // Чорноморська комуна. — 1963. — 26 вересня.
Лясковский В. Г. Волшебник из Любомирки / В. Лясковский. — Одесса: Одесское книжное издательство, 1959. — 32 с. Лясковский В. Юбилей волшебника // Правда Украины. — 1964. — 8 марта. Обуховский П. Колхозный селекционер // Наука и жизнь. — 1961. — № 11. — С. 22—27. Самборський П. Все залишається людям // Чорноморська комуна. — 1974. — 12 березня. Супрун І. Вшанування героя // Прапор комунізму. — 1964. — 9 березня. Федорович М. Велич трудового запалу хлібороба // Ленінський прапор. — 1973. — 21 лютого. Цигуля П. Торжество в Любомирці // Чорноморська комуна. — 1963. — 27 січня. Цинковський І. І. Сонцелюб: нарис / І. Цинковський. — К.: Радянський письменник, 1963. — 55 с.