Ната́лка Генна́діївна Білоцеркі́вець ( 8 листопада 1954, Куянівка, Сумська обл., УРСР) — українська поетеса і перекладачка. Член Українського ПЕН-клубу.

Біографія Народилася Наталія Білоцерківець на Сумщині в селі Куянівка. Батьки — вчителі української мови та літератури, покоління тієї сільської інтелігенції, котра, за словами поетеси, сказаними ще на початку 90-х, «вимирає як явище».

У родоводі — відоме прізвище Гамалій (лінія бабусі по батькові), а також Лисивець, котре також зустрічається у козацьких реєстрах. Батько походить із Сумщини, мама — Анастасія Лисивець — з Березані на Лівобережній Київщині. Батько писав прозу (у 1960-і вийшли друком дві збірки оповідань), мама оприлюднила двома виданнями спогади про пережитий Голодомор та примусові роботи у гітлерівській Німеччині. Її «Спомини. Великий голод. Велика війна» перекладені французькою та румунською.

Французьке телебачення ще встигло відзняти в Києві свідчення Анастасії Лисивець для фільму про український Голодомор незадовго до її смерті.

Творчість

Серед збірок і книжок письменниці: Балада про нескорених : лірика : перша поетична збірка / Н. Г. Білоцерківець. – Київ : Молодь, 1976. – 47 с. У країні мого серця: лірика / Н. Г. Білоцерківець. – Київ : Рад. письменник, 1979. – 64 с. Підземний вогонь / Н. Білоцерківець. – Київ : Молодь, 1984. – 80 с. Листопад : поезії / Н. Г. Білоцерківець. – Київ : Рад. письменник, 1989. – 93 с. Алергія : вірші / Н. Білоцерківець. – Київ : Критика, 1999. – 59, с. : іл. 10. Готель Централь : вибрані вірші / Н. Білоцерківець. – Львів : Кальварія, 2004. – 120 с. Róża i nóż / Natałka Biłocerkiweć ; wybrał i przełożył Bogdan Zadura. – Rzeszów: “Fraza”, 2009. – 60 s. У контексті епохи : літературно-критичні статті / Н. Г. Білоцерківець. – Київ : Рад. письменник, 1990. – 207 с. Ми помрем не в Парижі : вибрані вірші / Наталка Білоцерківець ; [післям. К. Москальця, Л. Таран]. – Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2015. - 240 с. – (Українська Поетична Антологія). Ми помрем не в Парижі : вибр. вірші / Наталка Геннадіївна Білоцерківець ; [післямова К. Москальця, Л. Таран]. – Вид. 2-ге. – Київ : А-БА-БАГА-ЛА-МА-ГА, 2018. – 239 с. – (Серія «Українська Поетична Антологія»). Eccentric Days of Hope And Sorrow : poetry / Natalka Bilotserkivets ; пер. англ.:  Ali Kinsella, Dzvinia Orlowsky. – Sandpoint : Lost Horse Press, 2021. – 201 с. Subterranean Fire : poetry / Natalka Bilotserkivets ; пер. англ.: James Brasfield, Lada Kolomiyets, Olena Jennings, Michael M. Naydan, Dzvinia Orlowsky, Andrew Sorokowski, Myroslava Stefaniuk, and Virlana Tkacz and Wanda Phipps. –  London : Glagoslav Publications, 2022. – 156 с.

Автор тексту популярної пісні «Ми помрем не в Парижі», яку виконує гурт «Мертвий Півень».

Деякі твори Наталки перекладені німецькоюHans Thill (Hrsg.). Vorwärts, ihr Kampfschildkröten: Gedichte aus der Ukraine. Wunderhorn 2006. ISBN 3-88423-259-2., англійською, польською, шведською, білоруською і російською мовами.

Переклади

Райх А. Тіло – голодний вовк ; Любов ; Ландшафт ; І знов про моє кохання ; Літні підвали ; На світанку / Ашер Райх ; пер. Наталка Білоцерківець // «І покоління приходить...» : антологія сучасної ізраїльської поезії : [переклади] / [упоряд., ред. Ю. Морозюк, А. Дубинська]. – [Київ] : Дух і Літера, . –  С. 66-73. Чеслав Мілош. Вибране — К.: Юніверс, 2008 (переклад Наталки Білоцерківець та інших). Мілош Ч. Поезії / Чеслав Мілош ; пер. з пол. Наталки Білоцерківець // Сучасність. – 1993. – № 1 (січ.). – С. 13-21. Орловська Д. Поезії / Дзвиня Орловська ; пер. з англ Н. Білоцерківець // Всесвіт. – 2003. – №7-8.– С.51-55. Вернадський В. Українське питання і російська громадсь кість / публ., передм. В. Брюховецького; пер. Н. Білоцерківець // Урок української.– 2002. – № 10. – С. 57-61. «Ось дівчина, майже дитина…» / пер. з рос. Наталка Білоцерківець // Олександр Блок. Поезії / передм. М. Рильського ; ред. І. Драча. – Київ : Дніпро, 1989. – С. 93 Вернадський В. І.[Українське питання і російська громадськість] / публ. та прим. В. Брюховетського ; пер. з рос. Наталка Білоцерківець // Молода гвардія. – 1988. – № 50(12 берез.). Володимир Вернадський. Українське питання і російська громадськість. 1988 Інтерв'ю

Udensiva-Brenner Masha In Conversation with Ukrainian Poet Natalka Bilotserkivets (Harriman Resident, 22-23) [Розмова з українською поетесою Наталкою Білоцерківець] Наталка Білоцерківець: «І хтось напише вірш про вірші в час війни» Наталка Білоцерківець: «Мій перший і останній роман з романом» Наталка Білоцерківець: «Нам потрібна література другого ряду» Наталка Білоцерківець: Цінності лишаються незмінними Наталка Білоцерківець: Книжки не можна писати «під контракт» Наталка Білоцерківець: Родина для мене не менш важлива, ніж поезія : розмова з романтичною одруженою жінкою Перші у другому ряду : інтерв’ю з Наталкою Білоцерківець

Премії, відзнаки

Лавреат Державної премії Грузії імені Володимира Маяковського для молодих поетів (1983); премії Міжнародного літературного фестивалю у Словенії «Кристал Віленіци» («Crystal Vilenica», 2001).

Відзнаки журналу «Сучасність» у номінації «Кращий вірш року» (2000 і 2004); польського літературного журналу «Фраза»/«Fraza» (за добірку віршів у перекладах Б. Задури, 2002); американського журналу «Агні»/«Agni» (за кращу перекладну поезію, поему «Травень» і виставу за нею, присвячені Чорнобильській ядерній катастрофі 1986).

Нагороди почесна грамота Верховної Ради України (2006).

Родина чоловік Микола Рябчук (1953) — культуролог, журналіст; дочка Анастасія (1984) — соціолог; син Юрій (1988) — музикантБарабанщик.

Публікації The Great Famine of 1932-l933 in Ukraine: a presentation at Penn State University A cruel lesson by Natalia Bilotserkivets Вірші Н. Білоцерківець у Бібліотеці української літератури ПОЕТИКА Н. Г. Белоцерківець, Л. В. Таран. Літературно-меморіальний музей Максима Рильського в Києві. Короткий путівник. Київ, Реклама, 1984.

Примітки

Посилання

Письменницький довідник НСПУ Natalka Bilotserkivets Наталка Білоцерківець: «Засади людської поведінки не повинні залежати від політичної ситуації» («ЛітАкцент») Сумщина в іменах: Енциклопедичний довідник. — Суми: Рекламно-видавниче об'єднання «АС-Медіа», СумДУ, 2003. — С. 52.