Четья-Мінея 1489 — православний помянник для помісячного читання (четья-мінея), рукописна пам'ятка української літератури, найдавніший точно датований конфесійний текст, перекладений староукраїнською писемно-літературною мовою з церковнослов'янської, здійснений у КиєвіНімчук Василь. Українські переклади Святого Письма // Das Ukrainische als Kirchensprache (Українська мова в церквах). — Siavische Sprachgeschichte / Herausgegeben von Michael Moser. — Wien, 2005. — Band 1. — С. 21.
Словниковий матеріал Четьї Мінеї кількісно переважає лексику, зафіксовану в усіх знайдених грамотах XIV—XV ст., написаних староукраїнською мовою.Василь Німчук. Четья 1489 року в контексті сучасної україністики // Журнал «Українська мова». — № 4 (52), 2014. — С. 12–13..
Написана близько 1489 року в Кам'янці (на північний схід від Берестя, нині — Білорусь). Має 375 аркушів. 1—256 аркуші писалися одним писарем, 288—375 аркуші — іншим писарем, ймовірно підляським українцем. Перша частина містить життія святих, похвальні слова святим та святам і має особливості білоруської мови; друга частина містить повчально-проповідні тексти й має особливості української мови. Зберігається в Києві.
Публікації Уривки Кирпичников А. И. Успение Богородицы в легенде и в искусстве. Приложение № 1. // Труды 6 Археологического сьезда. — Одесса, 1888. — Т. 2. — C. 214; — C. 236—243. В. Перетц. Исследования и материалы по истории старинной украинской литературы // Сборник по русскому языку и словесности. — № 1. — AH CCCP, 1928.
Дослідження Склад і мову вивчали В. Перетц, М. Петров, М. Карпінський, Ганна Воронич.
М. Петров. Рукописная «Четья» 1397 года, западнорусского происхождения // Русский филологический вестник, Том 6, год 3. — Варшава: 1881. — С. 54–57. Карпинский М. Западно-русская Четья 1489 года // Русский филологический вестник, 21. 1889. Гринчишин Дмитро. Четья 1489 року — видатна конфесійна пам'ятка української мови // ЗНТШ. — Львів, 1995. — Т. 229. — С. 251—276 + 2 іл. Воронич, Г. Північноукраїнські риси в Четьї Мінеї 1489 р. // У силовому полі мови. Пам'яті Інни Петрівни Чепіги / Інститут української мови НАН України: упоряд.: Г. В. Воронич. — К.: КММ, 2011. — С. 58-66. Воронич, Г. Четья Мінея 1489 р.: особливості перекладу // Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2012. — № 21, ч. 1. — С. 293—300. Воронич, Г. Четья-Мінея 1489 р. — пам'ятка українська, галицько-волинська (палеографічний опис) // Волинь—Житомирщина. — 2007. — № 17. — С. 141—148. Воронич, Г. Четья Мінея 1489 р. і кирило-мефодіївська традиція // Українська мова. — 2013. — № 2. — С. 119—136. Німчук В. В. Українська Четья 1489 р. — Житомир, 2015. — 102 с. (Серія «Пам'ятки північноукраїнського наріччя»). — ISBN 978-966-655-784-4
Примітки
Література В. В. Німчук Четья 1489 року в контексті сучасної україністики // Журнал «Українська мова». — № 4 (52), 2014, С. 12–31. — № 1 (53), 2015, С. 3–35. Василь Німчук. Пам'ятки української мови / Українська мова (енциклопедія) Гнатенко Л. А. Нові відомості про «Четью Мінею 1489 р.» (за результатами кодиколого-орфографічного дослідження) / Л. А. Гнатенко // Рукописна та книжкова спадщина України. — 2009. — Вип. 13. — C. 279—291. Гнатенко Л. А. Графіко-орфографічна система «Четьї Мінеї» 1489 року // Журнал «Українська мова». — 2010. № 2. — С. 81–103. Четья-Мінея 1489 //